Становлення Бойового Мага - Andrii Noshchenko
Грейс вдавала, що вона розлютилася, та акторка з неї була така собі.
Чотири золотих і три срібних, або угоди не буде! Тож, або ви зараз забираєте мої двадцять золотих і три срібних, або ми йдемо! - я встав і потягнув Мію за руку, змушуючи підвестись. Твоя взяла! Забирай! - Грейс сіла назад у крісло з лицем, наче дьогтю зʼїла.Розрахувавшись, я поклав ядра до сховища, Грейс згребла гроші у долоні, і притисла їх до грудей. Лагідно посміхаючись, вона заплющила очі і похитуючись з боку в бік тихо бубоніла:
Йдіть но до матінки, мої любі, нарешті ми поруч…Після чого витягла зі столу велику пляшку і три склянки.
Тепер відзначимо угоду?Та сьорбати якесь пійло з незнайомою мені жінкою зовсім не хотілося, тому якомога ввічливіше я сказав:
Вибачте, та в нас на сьогодні ще до біса справ заплановано, але іншого разу я обов’язково… Ну то йдіть вже, йдіть. - перебила вона мене, знов схопивши гроші і притискаючи їх до грудей. Грейс, то найбільша скнара у столиці, - сказала Мія, коли ми вийшли з гільдії - якщо Хек взнає, я ви її тільки но взули, то гарантую вам місце наступного голови торгової гільдії! Циц, руда! Ані слова Хеку!Глибокої ночі я підвівся з ліжка та зачинив двері до кімнати і щільно завісив штори на вікнах. Після чого витягнув усі ядра монстрів, що в мене були. Двадцять два ядра другого класу, три ядра третього. Не впевнений, що вистачить. Сьогодні вночі я хотів прорватись до класу Бойових Майстрів.
Магічне коло першого класу, руни, магічне коло всередину, обертати, синхронізувати, розтягти… Кімната заповнилась жовтим сяйвом магічних кіл та рун. Я сів у позу лотоса усередину, та розслабився. Помаранчеві та жовті ядра здійнялися у повітря і вже звично почали розсипатися на порох, породжуючи золотий туман, що повільно потягся до моїх рук. За кілька хвилин навколо мене лишився лиш сірий порох на підлозі, магічні кола під та наді мною, і руни, що невпинно текли згори донизу навкруги мене. Я продовжував сидіти з заплющеними очима і шукав, чи змінилося щось у мені після поглинання такої кількості мани. Енергії однозначно стало більше, але та кількість її, яку я міг вивільнити у момент часу, лишилась незмінною. Тож, я все ще був воїном третього класу на піку третього ступеня.
Роздратований, я підвівся на ноги і розвіяв магію навколо себе. Підійшов до вікна, розсунув штори і відчинив, щоб подихати свіжим повітрям та заспокоїтися. Було прикро, звичайно, але вдіяти сьогодні я більше нічого не міг. Відвернувся від вікна, і побачив абсолютно голу Мію, вкриту пухнастими хвостом.
