Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів - Арія Вест

― Але раніше ти б так не сказала?

― З чого ти узяв?

На цей Вей не знайшов, що сказати, тож Релі зронила, повертаючись до стіни:

― Давай уже спати.

Але раптом юнак проговорив слова, які змусили її завмерти на мить і зовсім не дихати:

― Насправді… я вважаю, що бажання врятувати всіх рівносильно таке ж видатне, як і бажання знищити світ. Так, без сумніву, божевільне, але видатне.

Брови принцеси затремтіли, напружились, поповзли до перенісся. Вей більше нічого не говорив, а вона не знала, що й думати.

Цей юнак був до біса розумним, йому було далеко не двадцять. Та все ж, у більшій частині розмов він був абсолютно чесним і щирим з нею. А значить, на те, щоб приховувати своє істинне «я», у нього існували справді вагомі причини.

Та навіть попри це, що хлопець, із яким вона зараз ділила спальне місце, був, імовірно, найбільшою загадкою у її житті, Релі не відчувала себе тривожно.

Зрештою, єдина істота, яку вона справді боялась у цьому світі, знищена. І навіть якби це було не так, Вей анітрохи не нагадував їй цю істоту.

[1] Мішечок, розміром з долоню, який насправді має набагато більший об’єм, ніж здається з його вигляду. Назва походить із мови держави Манчжу, де і був створений перший мішечок

Привіт, читачу! Рада, що читаєш мою писанинку. З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))