Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів - Арія Вест

Релі рвучко озирнулася, але на тому моменті спогади її були приречені обірватися, бо вже здалеку долинали не на жарт стурбовані голоси:

― Ваша Величносте!! ― то були Лея і Ноа, вони вигукували один поперед одного. ― Ваша Величносте, з вами все гаразд???

Вони підбігли і стали оглядати її так, мовби перед ними стояла зовсім не Релі, а живий труп. Принцеса все ще знаходилась у деякій прострації від появи чоловіка у темряві, що володів якимись неймовірно могутніми магічними ланцюгами…

Вона озирнулася, і тоді з темряви до неї долинув шепіт надзвичайно солодкого для вух голосу:

― Ще зустрінемося, принцесо-сміливице.

І в ту ж мить відчуття чогось дуже знайомого, близького і теплого зникло, наче й не з’являлось. Релі повністю повернулася у реальність. Перед нею стояли зблідлі й налякані до чортиків молоді мисливці, Лея та Ноа. А ще… між ними стояла Венді.

Побачивши її, Релі відчула, як тепло знову поширилося її тілом.

― Ви в порядку, принцесо?! ― скрикнула дівчинка. ― Пробачте, що я покинула вас, але я бачила, що у вас зовсім не залишилося сил, аби протистояти монстру, тож я… я була змушена знайти і покликати ваших помічників!

Венді белькотіла таким щасливим голосочком, що Релі вже й зовсім забула про небезпеку, яка загрожувала їй кілька хвилин тому.

Та от лише… справа іще не була завершена.

Привіт, читачу! Рада, що читаєш мою писанинку. З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))