Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів - Арія Вест

Вулиці Сандвікена 

Ноа спостерігає за Релі

Хлопець уже готувався видихнути з полегшенням, як раптово просто перед ним виникла Релі. Вона підкралася так непомітно, і взагалі, поява її тут була такою нелогічною, що незнайомець просто-напросто остовпів!

― …

― Вітаю, ― тут же проговорила Релі, всім своїм виглядом виражаючи мирну налаштованість. ― Припускаю, що можу помилятися, та все ж, маю запитання до шановного пана. Ви часом не маєте на меті переслідувати мою скромну особу навмисне?

Хлопець у мисливському одязі так і отетерів. Мало того, що вона так легко його упіймала, то ще й говорить усі ці речі із таким невимушеним виразом обличчя! Де ж це бачено??? Та будь-хто на її місці, виявивши переслідувача, уже накинувся б із зброєю, або здійняв крик, на який збіглося б купа зівак…

Релі ж була такою спокійною, що від її спокою переслідувача охопила справжня паніка.

― Е-е-е… ― тільки і пробурмотів він, як зненацька його погляд зосередився на комусь позаду Релі. Обличчя із зніяковілого і розгубленого перемінилося на роздратоване: ― Ей! ― голосно викрикнув він. ― А ти що тут забула?!

Релі блискавично розвернулася. Позаду неї стояла низька темношкіра дівчина із пухкими рожевими губами і довгою чорною косою, також одягнена у темні шкіряні мисливські одежі. Вигляд у неї був, м’яко кажучи, злючий.

Лея та Ноа