Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів - Арія Вест

«Ліменії???» ― пролетіло в голові Релі. Звісно, вона розуміла, що тату ― просто дар Ірвін, могутній дар, та що б там не було, він не здатен ні на що більше, окрім як на переміщення. Тож Веймонд, очевидно, буде в порядку. Але Лісанна й Давіс…

Ліменія, це ж… інша сторона Континенту! Землі, про які тут, у Медіаносі, нічорта не відомо! Хтозна, які там тварюки водяться, а вони кажуть… крокодили-переростки???

Релі відчула непереборне відчуття провини перед цими двома. Це ж усе через те, що королеви хотіли бачити її тут, у цьому залі, невже ж не можна було не рватися у бій??!

Важко зітхнувши, принцеса проказала:

― Я вислухаю вас.

Адріель того тільки й чекала:

― Ти не будеш рада про це дізнатись. Та, схоже, Маелор Жахливий живий.

Ці слова пройшлися свідомістю Релі наче найгостріший у світі кинджал. Вона була ладна почути будь-що, будь-яку річ, будь-яку нісенітницю… але… ці слова…

Цих слів вона завжди боялася найбільше.

Навіть попри те, що сама не раз допускала, що вони можуть виявитися правдою.

― І більше того, ― зронила крижаним тоном Адріель, нарешті повертаючись від вікна: ― Схоже на те, що він був живим увесь цей час.

Привіт, читачу!

З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))