Урологічні пристрасті - Тетяна Олiйник

— Я дивлюся, ти тут часу не гаяв із моєю дівчинкою...

— На скільки мені відомо, на той момент вона вже не була твоя, ти її кинув. Тож без образ.

* * *

Увечері Віктор вручив дружині 200 доларів.

— Навіщо? — здивувалася вона.

— Це тобі від Марка.

Лана завмерла на місці:

— Що?!

— Він сьогодні приходив, розрахувався за лікування. Я повертаю тобі витрачені гроші.

Дружина стояла з купюрами в руках і не знала, що сказати. Неприємні спогади пережитої ганьби нахлинули з новою силою. І хоч стосунки з Марком давно в минулому, а доктор став її чоловіком, згадувати про це було нестерпно боляче. Звісно, ці гроші в її бюджеті були б не зайвими, але з огляду на обставини, брати їх не хотілося.

Помітивши її сум'яття, Віктор поспішив заспокоїти дружину:

— Бери, нічого роздумувати. Це ж твої гроші.

Але слова чоловіка не переконали Лану.

— В мене виникла ідея, — запропонувала вона, піднявши голову, — давай на ці гроші купимо щось корисне?

— Ні, «щось корисне» ми купимо за мої гроші. А ці ти витратиш так, як збиралася.

Вона задумливо схилила голову на бік і примружилася:

— Ти маєш на увазі, на дорогі лахи?

Віктор обійняв дружину й посміхнувся:

— На що забажаєш, кохана, але тільки на себе!

P.S. Шановні читачі, якщо вам подобається книга, не скупіться на вподобайки, будь ласка!