Квентін Дорвард - Скотт Вальтер
Станс 14.
КІНЕЦЬ ОПОВІДАННЯ ПРО КВЕНТІНА ДОРВАРДА
Примітки
1
Слова з статті "Становище робітничого класу в Англії".
2
Маркграф — титул феодала, володіння якого були в прикордонних, недавно завойованих землях.
3
Бургундія — країна на сході Франції. В той час, коли відбувалися події, описані в романі, герцогство Бургундське було наймогутнішою феодальною державою серед інших, певною мірою залежних від французького королівства. (Тут і далі примітки перекладачів).
4
Бретань (прикметник — бретонський) — півострів на північному заході Франції. Населення — бретонці, за походженням кельти, які переселилися сюди з Англії.
5
Фландрія — рівнинна країна біля Північного моря на крайній півночі Франції та сучасної Бельгії. Мешканці її — фламандці — за мовою й походженням близькі до сусідніх голландців.
6
Лен — феодальне володіння, яке давав сюзерен своєму васалові в довічне користування.
7
Овернь — гірська країна, розташована на так званому Центральному плато, на східному півдні Франції. Приєднана до Французького королівства при Людовіку XIII (1610 р.) Головне місто — Клермон-Ферран. Тепер Овернь поділяється на окремі департаменти.
8
Куртуазія (французькою мовою) — ввічливість, чемність, феодальний етикет, правила поводження для рицарів.
9
Державець — великий феодал.
10
Маргарита Шотландська (1424–1444) — дочка шотландського короля Джеймза І Стюарта.
11
Дофін — наслідник французького престолу.
12
Бій при Монлері — 1465 року. Могутні феодали на чолі з Карлом Сміливим повстали проти Людовіка, який прагнув абсолютизму, і Людовік був примушений задовольнити деякі їхні вимоги. Але згодом він спромігся посварити їх між собою собі на користь.
13
Війна між Йоркським і Ланкастерським домами (1455–1485) — відома під назвою "Війни Червоної і Білої троянд", бо Ланкастерський дім мав у своєму гербі червону троянду, а Йоркський — білу.
14
Карл Сміливий (1433–1477). У Вальтера Скотта є ще один роман "Карл Сміливий", який певною мірою продовжує "Квентіна Дорварда".
15
Плессі-ле-Тур (Плессі коло Тура) — тепер село поблизу міста Тура, але від замку лишилися тільки руїни.
16
Самаритянин — за біблійною легендою, житель країни Самарії в Палестині, співчутлива людина.
17
Буквально "млинок".
18
Лоретто — місто в Італії, близько берега Адріатичного моря, на південь від Анкони (в колишній провінції Марке).
19
Перонна — місто на крайній півночі Франції в колишній провінції Пікардії, тепер у департаменті Сомми. Відіграватиме велику роль в історичних подіях, описаних у цьому романі.
20
Дукат — старовинна золота монета.
21
Меса — церковна відправа в католиків, обідня.
22
Кожна професія за середньовіччя мала свого покровителя святого. Мисливство з його примхами долі, що для більшості було роботою, а для решти — розвагою, перебувало під покровительством святого Губерта. Цей святий був сином Бертрана — герцога Аквітанського і придворним короля Пепіна (Пепін Герістальський помер близько 714 року).
Губерт любив полювання й задля цієї розваги часто нехтував церковними відправами. Коли одного разу він так розважався, перед ним з'явився олень із хрестом на рогах і пролунав голос, що загрожував йому вічними карами, якщо він не спокутує свої гріхи. Він віддалився від світу і став ченцем. Його дружина також пішла до монастиря. Згодом Губерт став епіскопом Маастріхта і Льєжа і за своє ревне винищення залишків ідолопоклонства був названий апостолом Арденн та Брабанту. Вважалося, що його нащадки вміли лікувати від сказу. (Прим. автора).
23
Туаз, або туаза — старовинна французька міра довжини, що дорівнювала 1 м 949 мм.
24
Підкидні гострячки (французькою мовою "шострап") — чотири залізні шпеники, так закріплені, що коли їх кинути, то один з них стоятиме сторч. їх розкидали в якійсь місцевості, щоб перешкоджати пересуванню кавалерії, бо вони встромлялися в копита коней і робили їх небоєздатними. Дрібніші шпеники мали так само заважати рухові піхоти.
25
П'є — старовинна французька міра довжини, дорівнювала 33 см (6 п'є дорівнювали туазі).
26
Шво-де-фриз (однина — шваль-де-фриз) — довгий брусок, який підтримує залізні частоколи, що перехрещуються на зразок літери X, причому верхівка кожного кола загострена.
27
Дефіле — вузький прохід.
28
Арбалет — кидальна зброя, вживана в Західній Європі до середини XVI ст.; складалася з дерев'яного бруска, до якого прикріплювався сталевий лук, і з спускового механізму. З арбалетів стріляли залізними шворнями або свинцевими кулями. Пострілом з арбалета можна було пробити рицарський панцир на віддалі 150–250 кроків.
29
Пер— великий васал короля.
30
Форфарські гори — гори в графстві Форфар, або Ангус, у середній Шотландії біля Північного моря.
31
Балафр— шрам (французькою мовою); "балафре" — "той, що має шрам", "шрамко".
32
"Дуб угоди" (англ. мовою "кавін-трі") — поодиноке дерево, до якого господар проводив своїх гостей, коли вони поверталися додому. Знак, який відмічав умовлене місце.
33
Галлія — країна галлів, тобто кельтів, займала приблизно сучасні Францію, Швейцарію, Бельгію, почасти Голландію і Німеччину (на захід від Рейну), а в IV ст. до нашої ери також сучасну Верхню Італію.
34
Лотофаги (пожирателі лотоса) — за старогрецьким уявленням, щасливий народ, який жив десь на острові поблизу африканського берега й годувався квітками лотоса. Про них згадується в творах Гомера.
35
Абат — старший піп у католицькому монастирі, настоятель.
36
Дуглас Арчібальд, герцог Туренський (1369–1429) воював з англійцями спершу на своїй батьківщині, а згодом як союзник французького короля Карла VI і потім Карла VII. Цей останній нагородив його за послуги Туренським герцогством.
37
Це був Адольф — син Арнольда та Катерини Бурбон. Наше оповідання не має безпосереднього стосунку до цієї чи не найжорстокішої людини свого часу. Він воював проти батька й у цій протиприродній війні взяв його в полон і поводився з ним по-звірячому, як переказують, лупцював його власноручно. Розгніваний батько позбавив спадщини цього безсовісного негідника та продав Кардові Бургундському усі свої права на герцогство Гельдернське й графство Зютфен; Марія Бургундська, дочка Карла, відновила права Адольфа на ці володіння; його було вбито 1477 року. (Прим. автора).
38
Граф де Сен-Поль і де Ліньї (Людовік Люксембурзький — 1418–1475). Спочатку був на службі в Генріха VI Англійського, а після його смерті перейшов до Карла VII, короля французького, і допомагав вигнати англійців з Франції. Після цього почав інтригувати, схиляючись то на бік Франції, то Бургундії й намагаючись зберегти самостійність. Зрадивши і Людовіка XI і Карпа Сміливого, він потрапив, нарешті, до рук цього останнього. Карл Сміливий передав його Людовікові XI, з наказу якого його скарано на смерть.
39
Коннетабль (слово латинського походження, що означало спершу — завідувач стайнями) — головнокомандувач армії, найвидатніша після короля особа в державі.
40
Цій частині володінь Людовіка XI загрожували політичні махінації коннетабля де Сен-Поля, який прагнув незалежності й підлещувався водночас до Франції, Англії та Бургундії. Як це завжди буває, цей коннетабль викликав незадоволення всіх своїх могутніх сусідів. Герцог Бургундський видав його королеві Франції, який жорстоко розправився з ним за зраду в 1475 році.
41
Сен-Кантен — місто на півночі Франції. Захопивши це місто, граф Сен-Поль накликав на себе гнів Карла Сміливого.
42
Мельпомена — в давньогрецькій міфології одна з дев'яти богинь різних мистецтв, які звалися музами. Мельпомена — муза трагедії, її зображали з плющевим вінком на голові і трагічною маскою в руці.
43
Синдик — вибрана особа, що очолює якусь корпорацію, членом якої вона є. Наприклад, були синдики шевців, торговців, адвокатів тощо.
44
Трубадури — середньовічні поети, що мандрували по дворах великих феодалів і в своїх віршах та піснях оспівували їхні подвиги.
45
Бішоп — добре відомий композитор часів Вальтера Скотта.
46
Стівенз — так само добре відома співачка тих часів.
47
Карл VI (1380–1422) — дід Людовіка XI.
48
Йомен — в Англії дрібний землевласник. Ці йомени часто вступали на військову службу до європейських монархів як лучники.
49
Ланди — піщана й багниста місцевість на південному заході Франції, де мешканці часто вживають ходулі.
50
Весела наука — тобто пиятика й гульня.
51
Ебербротік — тепер Арброт, місто в Шотландському графстві Форфар на березі Північного моря,
52
Паладин — рицар.
53
Карл Великий (768–814 н. е.) — один із найвидатніших государів середньовічної Європи, який створив на Заході крупну феодальну франкську державу і протягом 46 років очолював її. Про його походи і завоювання було складено багато переказів і оповідань, що були улюбленою літературою в країнах Західної Європи.
54
Роберт Брус (1306–1329) — король Шотландії і герой визвольної війни.
55
Сер Уідьям Уоллес (приблизно 1272–1305) — славнозвісний шотландський патріот і національний герой,
56
Флорин — раніш золота монета, вартість якої була неоднакова, залежно від часу й країни (тепер срібна монета в Голландії),
57
Бій при Крессі 1346 року — один з епізодів Столітньої війни (1337–1453), коли англійський король Едуард III висадився з військом на півночі Франції, в Нормандії, й розбив французьке рицарство коло містечка Крессі (близько міста Абвілля). Бій при Азенкурі 1415 року, яким Генріх V, король англійський, закінчив завоювання Нормандії, знаменує довготривалий період успіхів англійської зброї у Франції.
58
Дюгеклен, Бертран (1320–1380) — коннетабль Франції, знаменитий французький полководець і герой Столітньої війни.
59
Військовий прево — службовець, який судив військових і мав судову владу під час війни.
60
Менестрель — в середні віки поет і музикант, який складав пісні для уславлення феодальних сеньйорів і мандрував, співаючи цих пісень.
61
Ліар — стара французька мідна монета, яка дорівнювала чверті су,
62
Королівська лілія — емблема французького королівського дому, яка прикрашала його герб. На засуджених накладали тавро у вигляді цієї лілії на ознаку того, що вони страчені з королівського наказу.
63
Широка стріла — знак, що його ставили в Англії на всі речі, належні англійському королеві.
64
"Чорний ніж" (шотландською мовою "скінду") — великий ніж без черенків, що був раніш у широкому вжитку серед шотландських горян.
65
Дубле (франц.) — одяг простолюдина, куртка, зшита з двох кусків тканини, накладених один на один.
