Життєва філософія кота Мура - Гофман Ернст Теодор Амадей

342. ...чиста гама... темперовані лади... — Гофман як справжній романтик цінував все природне, і тому натуральна "чиста гама" чи "чисті лади" для нього вищі за штучно створені "темперовані лади", тобто механічний розподіл октави на рівні частини.

С. 343. Емеліна — головна героїня опери "Швейцарська родина" (1809).

С. 344. Гіппель Теодор Гошліб — німецький письменник-гуморист (1741 — 1796), автор твору "Про шлюб". На цей твір посилається Крейслер.

С. 344. Селія, Розалінда — діючі особи комедії Шекспіра "Як вам це сподобається", перша — дочка герцога, друга — її подруга.

С. 345. Мосьє Жак — іронічний і мудрий персонаж з комедії "Як вам сподобається" з меланхолійною вдачею; Оселок — типовий для Шекспіра блазень-філософ.

С. 349. ...Як той поет, що втішався солодкими, ідилічними радощами в хатині на березі дзюркітливого струмка... — Мур певно має на увазі уславленого італійського поета Петрарку (XIV ст.), який довго жив на лоні природи і захоплено писав про чарівність сільського усамітнення.

С. 352. ...один відомий людський письменник... — тут йдеться про відомого вченого і письменника, університетського професора [648] Георга-Кристофа Ліхтенберга (1742-1799). З його рукописів походить такий афоризм: "Щоб навчитися доволі добре розмовляти чужою мовою і дійсно вести розмову в суспільстві із справжньою народною вимовою, треба не лише мати пам'ять і вуха, а й бути певною мірою джиґуном".

"Акантове листя" — пародійна назва, що її сучасники Гофмана легко розуміли як натяк на книгу німецького романтика Ісидора Орієнталіо (псевдонім О.-Г. фон Лебена) "Листя лотоса" (1817).

С. 354. ...прем'єр-міністр Гінц фон Гінценфельд... — Гофман згадує героя комедії німецького романтика Людвіга Тіка (1775-1853) "Кіт у чоботях" за мотивами казки Перро, де вчений Кіт стає міністром королівського двору.

С. 355. ...у Тіковій "Синій Бороді"... — драматична казка Тіка має назву "Лицар Синя борода" (1796).

С. 358. Ленотр Андре (1613-1700) — був садівником короля Людовика XV, одним з найяскравіших представників класичної французької паркової архітектури.

С. 360. "Пори року" — ораторія Йозефа Гайдна.

...Моцарт і Бетховен нічогісінько не тямили в співі й що Россіні, Пучітта і як їх там ще звуть усіх тих пігмеїв досягли справжніх вершин оперної музики... — всі названі тут і далі італійські композитори викликали у Гофмана гостру критику, тут він поділяв оцінки своїх німецьких колег-композиторів. В цьому виявилося бажання захистити національну оперну сцену від нашестя банальних і солоденьких творінь другорядних італійських авторів, до яких він несправедливо долучав і талановитого Джованні Россіні.

С. 371. Лот — стародавня міра ваги = 1/30 фунта.

На Іоанна Златоуста, тобто двадцять четвертого січня... народилась дитина... — Дата народження Крейслера близька до дати народження Гофмана, як і багато інших моментів його біографії. 27 січня народився Моцарт. Письменник навмисно зближує ці дати, замінивши справжню дату народження Іоанна Златоуста, яка була за церковним календарем саме 27 січня.

С. 372. Муркі — особливий вид басового акомпанементу. Так називали також популярні в XVIII ст. музичні п'єси, де був такий аккомпанемент.

С. 374. ...називали чудним пестливим найменням Фюсхен... — це згадка про рідну тітку Гофмана, яка дуже добре грала і співала. Вона померла, коли хлопцеві було три рочки, але спогад про неї лишився назавжди.

С. 377. Кох Генріх-Крістоф — німецький музикознавець. [649]

Евфон — оригінальний музичний інструмент, що складався з настроєних на певний тон трубочок. їх треба було торкатися змоченим пальцем. Коливання трубочок передавалося тонким сталевим платівкам. Цей винахід німецького фізика Хладні виявився нежиттєздатним.

С. 378. Ессер Карл-Міхаель — відомий німецький скрипаль XVIII ст.

...дядько, який мене виховував — Отто Вільгельм Дерфер був одружений з сестрою матері Гофмана, що так добре фала і співала. В дитинстві хлопець жив у домі Дерфера.

С. 382. ...менший брат мого дядька...— і тут звучить відгомін біографії Гофмана. Брат Дерфера Йоганн-Людвіг дослужився до посади таємного радника посольства в Берліні, чим вся родина вельми пишалася.

С. 387. ...і, як у відомій трагедії, піднята для удару палиця немов застигла в повітрі... — начитаний кіт Мур має на увазі "Гамлета" Шекспіра.

С. 390. ...мав таке саме прізвище, як і відомий гуморист... — це прізвище німецького сатирика XVIII ст. Х.-Л. Піскова.

С. 395. ...могутній коронований велетень — імператор Наполеон І.

С. 400. Дамон і Піфій — двоє вірних друзів з Сиракуз. їх легендарна історія не раз ставала сюжетом художніх творів, най-відоміший з них балада "Порука" Фрідріха Шіллера.

Орест і Пілад — персонажі грецьких міфів, уособлення вірної та безкорисливої дружби.

С. 405. ...досить значний чоловік... — певно, натяк на графа Каліостро, відомого авантюриста і шахрая.

С. 406. ...з одним відважним офіцером, який дійшов від Лейпцига до Сиракуз... — німецький письменник Й.-Г. Зейлее в 1802 р. пішки пройшов шляхом з Лейпцига до Сицилії й назад, випустивши про це книгу "Прогулянка до Сиракуз".

С. 407. Спонтіні Гаспаре-Луїджі {u1055П4-1851) — італійський композитор, написав багато опер, працював тривалий час у Франції. С. 409. "Ah che ті тапса Гапіта..." — дует, який Гофман написав у 1812 р. в Бамберзі.

С. 411. Чімароза Доменіко (1749-1801), Паїзіелло Джованні (1740-1816) — відомі представники італійської комічної опери, їх твори відзначалися мелодійністю, легкістю та грацією. Та Гофман любив іншу, драматичну музику. Звідси іронія Крайслера. С. 412. Ахерон — ріка в підземному царстві (грецька міфологія). Катон Марк Порцій (234-149 до н. є.) — римський державний діяч, суворий цензор. [650]С. 416. Галль Франц-Йозеф (1758-1828) — австрійський медик, вчений анатом. Створив науковий напрям — френологію, згідно з нею за зовнішньою будовою черепа можна визначити розумові здібності людини.

С. 417. Гаман Йоганн-Георг — німецький філософ-ідеаліст XVIII ст.

...що ти колись вичитав у Шекспіра-Шлегеля! — Шлегель — автор перекладу "Ромео і Джульєтти" Шекспіра. Монолог Джульєтти Мур досить вільно цитує.

С. 419. ...Берганцу Сервантеса, про дальшу долю якого розповідає одна нова і надзвичайно цікава книжка. — У своєму оповіданні "Відомості про новітню долю собаки Берганца" (1812) Гофман вивів той самий персонаж, який діє в діалозі двох розумних собак Сервантеса "Новела про бесіду собак".

Наведу вам приклад одного відомого лікаря ... — Гофман має на увазі Карла-Олександра Клуге (1782-1844), лікаря, автора праці "Спроба викладу тваринного магнетизму як лікувального засобу". Пишучи про здатність людей передчувати майбутні події, Клуге посилався на монолог Валленштейна з третьої частини драматичної трилогії Шіллера про цього полководця.

С. 423. Клод Лоррен (1600-1682) — видатний французький майстер пейзажу; Клаас Берггем (1620-1683) — голландський і Філіпп Гаккерт (1737-1807) — німецький пейзажисти.

С. 431. ...венеціанським жаргоном комедії масок Гоцці — персонажі п'єси уславленого італійського драматурга Карло Гоцці (1720-1806), що був близький до майстрів комедії дель арте (комедії масок), розмовляють на венеціанському діалекті. Гофман дуже любив Гоцці, його казкові сюжети і мудрі думки.

С. 435. Водяний орган — винахід стародавніх майстрів з Александрії. Повітря, що йде до труб органу, регулювалося гідравлічним способом.

С. 436. "Кульгавий біс" ("Diable boiteux") — роман Алена Лесажа (1668-1747). В романі чорт, замкнений у склянці, яку розбиває студенті звільняючи "в'язня", постає перед ним у своїй істинній подобі.

С. 439. Месмер Франц-Антон (1734-1815) — австрійський лікар. Його теорія тваринного магнетизму була дуже поширеною. В неї вірив американець Едгар По, послідовник Гофмана. Йшлося про вплив на людей магнітної сили планет і про те, що людина, яка опанувала цю силу, може випромінювати її на інших.

Кемпелен Вольфганг (1734-1804) — австрійський (або угорський за іншими відомостями) механік, який конструював різні [651] автомати і публічно їх демонстрував. Його сенсаційна "шахматна машина" виявилася, однак, містифікацією. Грала з охочими не вона, а схований в середині автомата досвідчений шахіст. І цю тему використав Едгар По.

С. 443. Куніспергер Йоганн (1436-1476) — або Регіомонтан (лат.) (справжнє ім'я Йоганн Мюллер) — середньовічний математик і астроном з Кенігсберга.

С. 445. І.-Ф. Мансо (1760-1826) — автор "Мистецтва кохання", повчальної поеми в трьох томах.

С. 446. "Кавалер, що блукає лабіринтами кохання" — роман німецького письменника XVIII ст. І.-Г. Шнабеля.

С. 453. ...його ясновельможного колегу з "Чарівної флейти" — в цій опері Моцарта принц Таміно закохується в дочку Цариці Ночі, побачивши її портрет і захопившись її красою.

С. 460. "Ave marts Stella" — урочистий гімн, музику до нього склав Гофман у 1808 році.

Гімн "О sanctissima" — твір Гофмана для чотирьох голосів без супроводу (1808).

С. 462. Гораціо — персонаж трагедії Шекспіра "Гамлет", друг принца. Гамлет просив його зберегти в таємниці, що він бачив зустріч принца з привидом покійного батька-короля.

С. 463. "Di tantipalpiti" — каватина з опери Россіні "Танкред". Цей ліричний твір Гофман іронічно доручає співати кішечці, чим ще раз висловлює свою зневагу до італійської опери.

С. 468. "І я бував в Аркади!" — неточна цитата першого рядка вірша Шіллера "Зречення".

"...як другий Франклін, ненастанно влаштовує бучні бенкети..." — Франклін Бенджамін (1706-1790) — уславлений американський політичний діяч і вчений-фізик. Займався проблемами електрики, винайшов спосіб відводити в землю грозові розряди.

С. 469. Квартквінтакорд — різкий дисонанс у співзвучності.

С. 475. ...славетний Горнвіла в Тіковому "Октавіані"... — селянин Горнвіла, персонаж з п'єси "Імператор Октавіан" (1804) Людвіга Тіка. Мур вважає селянина знаменитим, бо він назвав "царя звірів" лева "великою кішкою", що коту дуже лестить.

С. 497. "Нехай політики говорять" — застольна пісня Л.-Ф. Гюнтера, вперше надрукована 1783 р.

"Ессе quam bonum" — старовинна студентська пісня, на слова її приспіву: "Диви, як гарно, коли брати живуть у злагоді" Гофман написав "Пісню котів-буршів" (1818).

С. 501.