Хмари - Арістофан

От за те
І з Гіпербола зірвали ми вінок, коли його
Ви торік послом обрали, — не забуде він тепер,
Що за місяцем у небі слід лічити дні життя. [115]
ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ
Виходить з дому Сократ, згодом Стрепсіад.
Со крат
Клянусь повітрям, хаосом і випаром,
Такого неотеси ще не бачив я,
Такого дурня, йолопа й безпам'ятка!
630 Зубрив якусь дрібницю, та вже й те забув,
Не встигши навіть визубрить. Сюди його,
За двері, та на світло денне викличу.
Гей, Стрепсіад! Бери тапчан та йди сюди!
Стрепсіад
(з думальні)
Не можу! Не управлюся з блощицями!
Сократ
Мерщій винось і пильно слухай.
Стрепсіад
(виходить з тапчаном)
Слухаю.
Сократ
Скажи-бо, з чого б нам почати вивчення
Наук, яких ти досі не вивчав іще?
З ладів чи, може, з розмірів, з граматики?
Стрепсіад
Та з розмірів почнімо. Обдурив було
640 Аж на два гарнці мукосій мене.
Сократ
Не те питаю. Що волієш краще ти —
Чотиримірні чи тримірні розміри?
Стрепсіад
Чотиримірні. От півчвертки взяв би я.
Сократ
Дурний ти, чоловіче! [116]
Стрепсіад
Об заклад поб'юсь,
Чотири гарнці у півчверть вміщається!
Сократ
Та йди до лиха, бовдуре нетесаний!
А може, краще ти лади засвоїв би?
Стрепсіад
А що до хліба з тих ладів я матиму?
Сократ
Ти між людьми доладним бути вмітимеш,
650 І лад ходи військової, і танців лад
Так само, як і лад на пальцях, знатимеш.
Стрепсіад
На пальцях?
Сократ
Зевсом свідчусь!
Стрепсіад
Знаю я!
Сократ
Невже?
Стрепсіад
Хіба ж при цьому пальці треба іншого?
Ще хлопчиком маленьким ним я бавився.
Сократ
Мужлан! Невіглас!
Стрепсіад
Киньмо це, мій голубе!
Не вчитимусь цього я.
Сократ
А чого ж тобі?
Стрепсіад
Тієї... Як це?.. Мови неправдивої. [117]
Сократ
Спочатку треба дещо інше вивчити.
Які тварини роду чоловічого?
Стрепсіад
660 Ну, це я знаю, з глузду ще не з'їхав я.
Баран, козел, собака, бик, фазан іще...
Сократ
От, бач, і помилився. Тож фазаном ти
Самця й самицю зватимеш однаково.
Стрепсіад
Це ж як?
Сократ
А так. Його й її фазаном звуть.
Стрепсіад
Так, свідчусь Посейдоном. Як же звати їх?
Сократ
Самця — фазаном, самочку ж — фазинею.
Стрепсіад
Фазиня? Здорово! Клянусь повітрям я,
Готов тобі я за одну науку цю
Крупи хоч конов ячної насипати.
Сократ
670 Знов помилка. Виходить в тебе конов — він.
А не вона.
Стрепсіад
Та як же це виходить так?
Я ж не казав, що конов — він.
Сократ
А вийшло так,
Як Клеонім.
Стрепсіад
Та як це? Поясни мені. [118]
Сократ
За родом конов рівний Клеонімові.
Стрепсіад
Ну, друже, що той конов Клеонімові?
Він тісто місить в кипариснім кадовбі.
То як же називати?
Сократ
Називати як?
Та кінвою, так як Сострату кличеш ти.
Стрепсіад
Виходить, кінва — це вона.
Сократ
Звичайно, так.
Стрепсіад
680 То кінва й Клеоніма — це однаково.
Сократ
Ні, треба власні імена нам вивчити,
Щоб не мішать жіночих з чоловічими.
Стрепсіад
Та знаю я й жіночі.
Сократ
Ну, скажи, які?
Стрепсіад
Лісілла, Клітагора чи Деметрія.
Сократ
А чоловічі?
Стрепсіад
їх ще більше знаю я, —
Мелесій, Філоксен, Аміній, — безліч їх!
Сократ
Та це ж не чоловічі, — ну й дурний же ти! [119]
Стрепсіад
У вас не чоловічі?
Сократ
Взагалі ніде!
Ну, як же ти покликав би Амінія?
Стрепсіад
690 Як кликав би? Сюди, сюди, Амініє!
Сократ
От бачиш, жінку кличеш ти, Амінію!
Стрепсіад
І правильно, чом не іде до війська він?
Навіщо й вчить того, шо й так відомо всім?
Сократ
Та годі, свідчусь Зевсом! Ляж-но!
Стрепсіад
Нащо це?
Сократ
В самого себе думкою заглиблюйся.
Стрепсіад
Лише не тут, благаю, не на ліжку цім!
Дозволь вже долі, на землі заглибитись.
Сократ
Ні, ні, не можна.
(Йде до думальні).
Стрепсіад
Ох, і нещасливий я!
Яку пеню блощицям я платитиму!
(Лягає на тапчані).
ОДА
Перша половина хору
Думай, міркуй, мислі збирай,
700 Мозком своїм і глуздом [120]
Крути жвавіше!
А в безвихідь зайдеш, у кут глухий,
На іншу думку
Умом перескакуй. Солодкий сон
Геть від очей відганяй!
, Стрепсіад
Ой-ой-ой!
Ой-ой-ой!
Провідця хору Хмар
Заслаб ти? Чим хворий?
Стрепсіад
Пропав я, бідолашний! Загризуть мене
710 Корінфяни, що з ліжка повилазили!
Роздирають під ребрами боки мені,
Всю висмоктують душу і кров мою п'ють,
І ядерця немов видирають мої,
І проорюють борозни в темний прохід,
Геть живцем заїдять!
Провідця хору Хмар
Та не скигли занадто вже голосно ти!
Стрепсіад
Що ж робити, скажи?
Був маєток — загув, був рум'янець — загув,
Ідуша — загула, і взуття — загуло.
720 Й на довершення лиха того і нещасть —
Пропадаю без сну, —
Видно, й сам загуду незабаром.
ЕПІСОДІЙ ДРУГИЙ
Сократ
(виходячи з думальні)
Гей, ти, що робиш? Думаєш?
Стрепсіад
Хто, я? Авжеж.
Клянуся Посейдоном! [121]
Сократ
Що ж ти думаєш?
Стрепсіад
Чи з мене що після блощиць зостанеться.
Сократ
А, пропади ти!
Стрепсіад
Й так пропав я, голубе!
Сократ
Ти не маніжся, а щільніше кутайся!
І винайди нам довід заперечливий,
Та ще й облудний.
Стрепсіад
(до себе)
Ой, і як же витягти
730 З-під бараниці думку заперечливу?
Мовчання.
Сократ
Ану, погляньмо спершу, що він робить там?
(Розкриває ковдру над Стрепсіадом).
Гей, ти? Ти спиш?
Стрепсіад
Клянуся Аполлоном, ні!
Сократ
Натрапив?
Стрепсіад
Ні ще, свідок Зевс!
Сократ
Нічого ще?
Стрепсіад
Натрапив ось рукою наконечника. [122]
Сократ
Невже нешвидко мислиш ти й закутаний?
Стрепсіад
Над чим же думать? Ну, скажи, Сократоньку!
Сократ
Що хочеш, перший видумай і сам скажи.
Стрепсіад
Чого я хочу — сто разів ти чув уже:
Боргів нікому не платить хотів би я!
Сократ
740 Закутайся і, на частки малесенькі
Розчленувавши думку, обміркуй цю річ,
Все розбери й розглянь уважно.
Стрепсіад
Бідний я!
Сократ
Не ворушись.
(Продовжуючи).
Якщо в думках заблудишся,
Покинь їх на часину й знов вернись до них,
Надай їм руху й закріпи у висновку.
Стрепсіад
О любий мій Сократоньку!
Сократ
Чого, старий?
Стрепсіад
Знайшов-таки я думку заперечливу.
Сократ
Доводь її.
Стрепсіад
Скажи, а що, як... [123]
Сократ
Далі що?
Стрепсіад
Що, як найнять чаклунку-фессаліянку
750 Та з нею місяць уночі стягнути вниз
І в сундуку його сховати круглому,
Мов дзеркало, та пильно стерегти його?
Сократ
І що ж тобі це допоможе?
Стрепсіад
Як то що?
Не буде більше місяць в небі сходити,
Не буду і відсотків я платить.
Сократ
Чому?
Стрепсіад
Тому, що їх начислюють помісячно.
Сократ
Гаразд. Тепер щось інше загадаю я.
Як з тебе п'ять талантів будуть правити,
Скажи, як позову тога позбувся б ти?
Стрепсіад
760 Як? Як? Не знаю. Треба ще подумати.
Сократ
Весь час у себе не тримай думок своїх.
А відпусти в повітря, мов жука того,
За лапочку прив'язаного ниткою.
Мовчання.
Стрепсіад
Знайшов я спосіб мудрий збутись позову, —
І ти з ним будеш згоден,
Сократ
Що ж ти винайшов? [124]
Стрепсіад
Чи в лікарів тобі траплялось бачити
Прозорчастий, гарненький камінець, що ним
Вогонь вони видобувають?
Сократ
Скло, мабуть?
Стрепсіад
Еге ж. А що, як скло те роздобуду я
780 І, поки писар позова писатиме,
Поодаль стану, прямо проти сонечка,
І позов розтоплю, по воску писаний?
Сократ
Гаразд, клянусь Харитами!
Стрепсіад
От радий я,
Що борг на п'ять талантів перекреслено.
Сократ
Тепер мерщій берись за інше.
Стрепсіад
Що ж воно?
Сократ
Як позов обернуть на супротивника,
Коли, за браком свідків, програєш його?
Стрепсіад
А дуже легко й просто!
Сократ
Ну, скажи!
Стрепсіад
Скажу:
Коли лишиться до моєї справи ще
идин лиш позов, — утечу и повішуся.
Сократ
Ет, мелеш! [125]
Стрепсіад
Свідки боги всі, що так зроблю!
Ніхто ж покійника не позиватиме.
Сократ
Верзеш таке! Йди, більш тебе не вчитиму.
Стрепсіад
Чому? Для всіх богів, Сократе, змилуйся!
Сократ
Усе, що вивчив, зразу ж забуваєш ти.
Скажи от, що спочатку нині вчили ми?
Стрепсіад
Спочатку? Що спочатку вчили? Дай згадать.
Не те, у чім місити тісто? Як воно?
Ну, як же?
Сократ
Чи не-те, щоб до ворон ти йшов,
790 Старий забудьку, несусвітний йолопе?
Стрепсіад
Біда, та й годі. Що й робить, не знаю вже.
Пропав я, не навчуся язиком молоть!
Хоч ви порадьте, Хмари, бідолашного!
Провідця хору Хмар
А ось ми, діду, як тебе порадимо:
Якщо ти маєш сина повнолітнього,
Пришли його замісто себе вчитися.
Стрепсіад
Є в мене син — вродливий і хороший він,
А вчитися не хоче. Що я вдію тут?
Провідця хору Хмар
Й ти терпиш?
Стрепсіад
Надто вже міцний, кремезний він,
800 Ще й родом від Кесіри гордовитої. [126]
А все ж піду по нього. Не послухає,
То хоч би й що, його я з дому вижену.
(До Сократа).
Зайди до себе й трохи підожди мене.
(Виходить).
АНТОДА
Друга половина хору
(до Сократа)
Бачиш тепер, скільки добра
Маєш від нас, єдиних
Богинь прихильних!
У всьому, що скажеш, готовий він
Тебе послухать.
Поглянь, цілком очманів старий,
810 Явно схитнувся з розуму.
Отже, тепер швидше тягни з нього усе,
Що впаде до рук. Щастя таке
Скоро минутись може.
ЕПІСОДІЙ ТРЕТІЙ
З дому виходять Стрепсіад і Фідіппід.
Стрепсіад
Клянусь туманом, дома не зостанешся!
Іди, гризи стовпи будов Мегаклових!
Фідіппід
Та що з тобою? От чудний ти, батечку!
Зевс-олімпієць — свідок, збожеволів ти!
Стрепсіад
Дивіться-но! Зевс-олімпієць! Дурощі!
Як вигнався, а й досі в Зевса вірує!
Фідіппід
820 Чого ж смієшся?
Стрепсіад
Та сміюся з тебе я:
Ти ж не дитина, щоб байкам тим вірити. [127]
Ходи-но ближче, більшого дізнаєшся.
Таке скажу, що станеш враз дорослим ти.
Але гляди ж, нікому не кажи про це!
Фідіппід
Гаразд. Ну й що ж то?
Стрепсіад
Зевсом щойно клявся ти?
Фідіппід
Авжеж.
Стрепсіад
От бачиш, як важливо вчитися:
Нема вже, синку, Зевса.
Фідіппід
Ну, а хто ж тепер?
Стрепсіад
Якийсь царює Вихор, — Зевса вигнав він.
Фідіппід
Ну, й що ти мелеш?
Стрепсіад
Правда це, повір мені.
Фідіппід
830 І хто сказав це?
Стрепсіад
Та Сократ із Мелоса
І Херефонт, що скік блохи вимірює.
Фідіппід
І то на стільки з глузду з'їхав ти,
Що віриш їм, скаженим!
Стрепсіад
Більше чемності!
Не мов погано про людей освічених,
Достойних і розумних. Для ощадності
Ніхто із них не бриється, не мажеться, [128]
Не ходить в баню митись. Ти ж майно моє
Так змилюєш, неначе я в труні уже.
Іди-но краще замість мене вчитися!
Фідіппід
840 Чого ж в них можна доброго навчитися?
Стрепсіад
Ото ще! Та всього, що зветься мудрістю!
Збагнеш, який ще неук грубошкірий ти.
Але зажди на мене тут хвилиноньку.
(Йде до Сократового дому).
Фідіппід
(сам)
І що ж робити? Збожеволів батько мій.
Чи встановить опіку над недоумком,
Чи гробарям сказати, що готовий він?
Стрепсіад
(приносить пару фазанів)
Скажи-но, як би птицю ти назвав оцю?
Фідіппід
Фазан.
Стрепсіад
Ну, добре.