Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Андрею Германову - Копаранов Тодор
Аннотація до бестселера - Андрею Германову - Копаранов Тодор
Всі твори автора ⟹ Копаранов Тодор
Всі твори автора ⟹ Копаранов Тодор
У романі "Андрею Германову" відомого болгарського письменника Тодора Копаранова розкривається життєвий шлях видатного художника Андрея Германова, який боровся зі своїми демонами та творив незабутні твори мистецтва. Книга занурює читача відразу в епоху ХІХ століття, показуючи творчий шлях художника в контексті культурних і історичних подій свого часу.
Роман відтворює внутрішній світ Андрея Германова, його сумніви, творчі розмірення та переживання. Характерною рисою твору є докладне вивчення артістичного процесу, манери роботи художника та його філософських переконань.
Автор Тодор Копаранов вдало переплітає історію мистецтва зі складними питаннями моралі, сенсу життя та пошуку глибинного сенсу. "Андрею Германову" - це захоплюючий твір, який занурює в світ творчості та духовних роздумів великого художника, створюючи власний колоритний образ епохи та особистості.
Читаємо онлайн Андрею Германову - Копаранов Тодор
Там, де тінь паркану рудувата,
Мов на пострах,
за кількоро днів
Кропиви гущавина крислата
Розрослася опісля дощів.
У дитинстві, як, було, нашкодиш,
Нею так шмагали по ногах,
Що й за двері довго не виходиш —
Не пускає страх.
Інший спогад...
Наша бабця жвава
Кропиву варила в казанку:
"Їжте, хлопчики, залізну страву —
І ніщо не зломить на віку".
Ніби розгадав я власну долю
І сьорбав найбільше...
То й за двох
Випало зазнати втрат і болю.
Випало засмути і тривог.
Тож, виходить, не залізні жили,
А залізна вдача день при дні —
Щоб чужі нещастя не зломили —
Завжди найпотрібніша мені.
Перекладач: Анатолій Глущак
Мов на пострах,
за кількоро днів
Кропиви гущавина крислата
Розрослася опісля дощів.
У дитинстві, як, було, нашкодиш,
Нею так шмагали по ногах,
Що й за двері довго не виходиш —
Не пускає страх.
Інший спогад...
Наша бабця жвава
Кропиву варила в казанку:
"Їжте, хлопчики, залізну страву —
І ніщо не зломить на віку".
Ніби розгадав я власну долю
І сьорбав найбільше...
То й за двох
Випало зазнати втрат і болю.
Випало засмути і тривог.
Тож, виходить, не залізні жили,
А залізна вдача день при дні —
Щоб чужі нещастя не зломили —
Завжди найпотрібніша мені.
Перекладач: Анатолій Глущак
Відгуки про книгу Андрею Германову - Копаранов Тодор (0)
Схожі книги:
