Дорога до хліба - Рудокас Вітаутас

До врожаю довга путь, ти знаєш:
Вимагає серця і труда.
Мотоцикл, мов кінь гнідий, гасає
(Поки ще не зібрані жита)

У полях, що оспівав Тільвітіс,
У гаях зелених, між озер...
Не встигаю навіть надивитись
На братів щасливих і сестер.

Знов твоє безсоння і турботи
В колосковий заплелись вінець..
Душу, розпашілу од роботи,
Обвіває свіжий вітерець.

Роззирнутись не давало літо
Так справіку на селі було...
Ох, не може обірвати вітер
Павутинку над твоїм чолом,

Промигне задумливе обличчя
В сяйві золотистому колось.
У поля одлуння літа кличе
Й неминучість світанкових рос.

Хліборобські невідкладні цикли:
Спробуй-но за буднями встигай!..
На баскім червонім мотоциклі
Мчить в село майбутній урожай.

Перекладач: Анатолій Глущак