Право на другий шанс - Тая Смоленська

Відчуваю як повіки наливаються свинцем, м'язи затерпли через тверду підлогу. 
 
- А у тебе-то все добре? - питаю Віку. - А то ми все про мене, та про мене. 
 
- Все просто чудово. Про мене не хвилюйся. І спасибі що виручила, я себе зараз винуватою відчуваю через те що з тобою сталося. 
 
- Це не твоя вина, Віка. Люди, на жаль, часто вважають себе богами і творять що душі завгодно. Ніколи не знаєш на кого нарвешся. На добраніч, Вік, піду спробую хоч кілька годин поспати. 
 
- І тобі солодких снів, подруго. Я через три тижні прилечу, зустрінемося і наїмося солодкого, щоб втопити всі свої печалі в калоріях.