Мáліна - Інгеборг Бахман
240
Холодно (фр.).
241
Чарівна флейта — опера Вольфґанґа Амадея Моцарта, написана 1791 р.
242
…що ви скажете про Караяна? — Караян, Герберт фон (1908–1989) — диригент світової слави. Протягом 1956–1964 рр. — художній керівник Віденської опери та Зальцбурзьких фестивалів.
243
Я Вас обожнюю, мій дорогий (фр.).
244
Неодмінно потрібно, щоб я цього вечора Вам сказала про це! (фр.).
245
Гофманнсталь — Гофманнсталь, Гуго фон (1874–1929) — один із найвизначніших австрійських поетів доби модерну.
246
Штраус — Штраус, Ріхард (1864–1949) — відомий австрійський композитор і диригент. Тривалий час співпрацював з Гуго фон Гофманнсталем, який писав тексти до його опер.
247
Макс Райнгардт — Райнгардт, Макс (1873–1943) — видатний австрійський режисер та актор, співзасновник Зальцбурзьких фестивалів, організатор відомого «Семінару Макса Райнгардта» у Відні.
248
Касснер — Рудольф Касснер (1873–1959) — австрійський філософ культури, письменник, есеїст.
249
Неперевершене чудо, незабутнє, хоча він дещо і був шахраєм, чи не так? (фр.).
250
Зовсім інша річ (фр.).
251
Він любив лебедів (фр.).
252
Що це був за тип? (фр.).
253
…на Арльберґу… — Арльберґ — перевал в Альпах між Тиролем та Форарльберґом, вододіл між Дунаєм та Райном.
254
…вивчили арльберзьку техніку… — Арльберзька техніка — назва відомої в усьому світі гірськолижної техніки. З’явилася на честь першої лижної школи в тирольському місті Санкт-Антон-під-Арльберґом та мала міжнародне визнання.
255
Христіана і Телемарк — терміни гірськолижного спорту.
256
Тремти, Візантіє…; Повстань, Феррари княже… — Репліки з популярних італійських опер XIX ст.
257
Дівчина й смерть — пісня та струнний квартет австрійського композитора Франца Шуберта (1797–1828).
258
марш із Доньки полку — марш із комічної опери італійського композитора Гаетано Доніцетті (1797–1848).
259
Пісня з шампанським — арія з опери «Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта (див. прим. до с. 44 [у електронній версії — прим. 71. — Прим. верстальника]).
260
Остання троянда літа — арія з опери Фрідріха Флотова (1812–1883) «Марта».
261
«Вино, яке очима п’єш…» — Слова із мелодрами Арнольда Шьонберґа «Місячний П’єро» (див. прим. до с. 12 [у електронній версії — прим. 16. — Прим. верстальника]).
262
…вона має йти на прем’єру «Кожного» — «Кожен» — драма Гуґо фон Гофманнсталя (див. прим. до с. 130 [у електронній версії — прим. 245. — Прим. верстальника]), написана в стилі середньовічних містерій. Щороку обов’язково входить до програми Зальцбурзького фестивалю.
263
«Лечу я в мріях в блаженну даль…» — Передостання стрічка з заключної арії мелодрами Арнольда Шьонберґа «Місячний П’єро» (див. прим. до с. 12 [у електронній версії — прим. 16. — Прим. верстальника]).
264
…від вузла Гогенцоллернів — вузол Гогенцоллернів — спосіб в’язання тросів між собою, названий на честь німецької династії зі Швабії.
265
Це людина (лат.).
266
«Esse Homo» — Твір Фрідріха Ніцше (1844–1900), німецького філософа, який проголосив потребу переоцінки всіх цінностей та важливість виходу за межі добра і зла, появу надлюдини, що керується волею до влади, а також намагався розв’язати дилему людини, яка роздвоєна між аполонівською та діонісійською стихією.
267
…автомобіль, у якому в Сараєво був убитий ерцгерцог Франц Фердинанд… — Йдеться про атентат у Сараєво (див. прим. до с. 78 [у електронній версії — прим. 185. — Прим. верстальника]). Після невдалої спроби замаху, коли терористи кинули бомбу, спадкоємця та його дружину застрелив молодий боснійський серб.
268
…великі портали на Альбрехтсрампе та на Йозефсплатц вже зачинені… — Альбрехтсрампе, Йозефсплатц — тут йдеться про вхід до музею графіки «Альбертіна» та до парадної зали Національної бібліотеки у центральній частині Відня (див. прим. до с. 13 [у електронній версії — прим. 24. — Прим. верстальника]).
269
Третій чоловік — Назва другого розділу роману — натяк на відомий фільм Керола Ріда (Великобританія 1949) за однойменним романом англійського письменника Грема Ґріна (1904–1991).
270
…в родинному замку Гогенштауфенів… — Гогенштауфени — династія швабських князів (з 1079), у 1138–1254 рр. — римо-німецькі королі та імператори; впродовж 1194–1264 рр. — королі Сицилії.
271
…в Апулії… — Апулія — регіон Італії, північно-східна частина Апенінського п-ова.
272
…на ногах моїх пальці чорніють… — Образна аналогія до вірша Понтера Айха (1907–1972) «Погляньте на пальці ніг», який Інґеборґ Бахман цитує у своїх «Франкфуртських лекціях».
273
Блакить, моя розкішна блакить, по якій походжають пави, блакить моєї далечини, блакитна моя Випадковість на горизонті! — Слова з вірша Інґеборґ Бахман «До сонця». «Блакить» незмінно присутня в образному світі поетеси. Ця барва — символ романтичної туги за безкінечним (пор. «блакитна квітка», блакитна колористика у Новаліса, порив «в блакить» (ins Blau — нім.) у Лесі Українки) стає улюбленим поняттям лірики Пауля Целана, напр.: поезії «Спомин про Францію», «Усе життя», «Я перший з сині п’ю…» (із книги «Мак і пам’ять»).
274
Зіґфрід Великий — герой німецьких сказань та народного героїчного епосу «Пісня про Нібелунгів», головний герой 3-ї частини драми-опери Ріхарда Ваґнера «Кільце Нібелунгів». Став символом відваги, чесності та шляхетності.
275
…ці квіти — запорука мого життя, вони не червоні, ані блакитні чи білі, однак призначені все ж для мене… — Алюзія до вірша Пауля Целана «Найбіліший голуб злетів у вись…» (із книги «Мак і пам’ять»).
276
…маска посмертна Кляйста… — Кляйст, Гайнріх фон (1777–1811) — німецький письменник-романтик, у творчості якого переважають ірраціональні мотиви.
277
…портрет Гьордерліна… — Гьордерлін, Фрідріх (1770–1842) — німецький поет новокласицистичного та романтичного спрямування, мав трагічну долю. Його творчості характерні універсалізм мислення та космічні масштаби. Творчість Гьордерліна здійснила великий вплив на німецьку поезію XX ст., також і на лірику Пауля Целана.
278
…тебе, о Земле, люблю я, сумуєш бо ти зі мною! — Стрічка з вірша Гьордерліна (див. вище) «До Бога Сонця».
279
…Енеїда зігнута навпіл… — «Енеїда» — римська героїчна епопея, вершина творчості Верґілія (70–19 рр. до P. X.) — поетичний опис мандрівки міфічного предка римлян Енея з Трої до Італії.
280
…Горація — Горацій (65 р. до P. X. — 8 р. після P. X.) — поет «золотої доби» римської літератури, яку збагатив різноманітними віршовими розмірами.
281
«Лісові стежки» — праця Мартіна Гайдеґґера (1889–1976) — німецького філософа, який пройшов шлях від феноменології через екзистенціалізм до
