Під деревом зеленим - Томас Гарді

— Правду кажеш, — зі знанням справи підхопи» містер Пенні. — Коли колодки матері й дочки вже тяжко на око відрізнити — це добре витвережує голову.

— Тобі вже точно нема на що скаржитись, Ройбене, — зауважила місіс Деві, — Бог свідок, наші діти один другому на п’яти не наступали!

— Знаю, знаю, — відповів візник. — Мені з тобою пощастило, Ен.

Місіс Деві було вже розтягнула губи в посмішці, але передумала.

— А якщо вже вони родяться один за одним, то вже нічого не поробиш, — сказала місіс Пенні, у чиїй сім’ї була протилежна ситуація. — Були б гроші, тоді й з усім іншим можна раду дати. Хто-хто, а ця парочка вже зуміє заробити.

— Так, це можна! — почувся рвучкий голос Ліфа, який увесь цей час смиренно спостерігав з-за рогу за всім, що тут відбувалося. — Усе, що потрібно, так це кілька фунтів для початку. І все! Я знаю одну таку історію!

— Що ж, давай послухаємо твою історію, Ліфе, — сказав візник. — Я й не знав, що тобі стане розуму розказати історію. Тихо, слухайте всі! Містер Ліф розкаже нам історію.

— Розказуй свою історію, Томасе Ліфе, — сказав дід Вільям тоном шкільного вчителя.

— Одного разу, — непевним голосом почав зраділий Ліф, — був собі один чоловік, який жив у будинку! Цей чоловік думав і думав, день і ніч думав. І от він сказав собі: “Якби у мене було всього десять фунтів, я б заробив цілий статок”. Всякими правдами і неправдами він таки роздобув десять фунтів!

— Хто б сумнівався! — з іронією в голосі зауважив Нет Колком.

— Ану тихо! — обірвав його візник.

— Тепер починається найцікавіше! Через короткий час він на тих десяти заробив двадцять. Згодом ще подвоїв, і вже у нього було сорок. На цьому він не зупинився, і вже через деякий час у нього було вісімдесят, а потім і всі сто! Мало-помалу — двісті! Ви не повірите, але згодом він заробив чотириста! Він і на цьому не зупинився, і що б ви думали? Заробив цілих вісімсот фунтів! Так, заробив, — продовжував Ліф і так захопився, що вдарив себе кулаком по коліну з такою силою — аж здригнувся від болю, — але він пішов далі і заробив ТИСЯЧУ!

— От так-так! — сказав візник. — Та це навіть краще, ніж історія Англії, друзі!

— Дякуємо тобі за твою історію, Томасе Ліфе, — похвалив хлопця дід Вільям, після чого Ліф знову став смирний, мов те ягнятко.

Залишивши позаду весь той сміх, старі черевики, які їм кидали услід, і старе вино, Дік зі своєю нареченою вирушили до свого нового будинку, сидячи пліч-о-пліч у чудовій новісінькій ресорній підводі, яку отримав у подарунок молодий візник. Повний місяць тільки почав спадати, і молодим не знадобилися ліхтарі. Вони повільно їхали Ялберійською долиною, де дорогу з обох боків оточували гаї. Дік розмовляв зі своєю супутницею:

— Фенсі, ми з тобою тому такі щасливі, бо між нами панує абсолютна довіра. Із того часу як ти зізналася про свій флірт із Шайнером біля річки (хоч насправді то і фліртом не назвеш), я все думаю, як простодушно і щиро було з твого боку розповісти мені навіть про такі пустощі і якою ти тоді виглядала наляканою. І я вирішив, що розповідатиму тобі абсолютно все: про кожен свій вчинок і кожнісіньке слово. У нас не буде секретів один від одного, серденько, ніколи, правда ж? Ніяких таємниць.

— Від сьогодні жодних таємниць, — згодилася Фенсі. — Слухай! Що це?

Недалеко в хащах раптом почулася гучна мелодійна пісенька:

— Тьох-тьох-тьох! Кі-кі-кі! Ходи сюди, ходи сюди, ходи сюди!

— Та це ж соловейко, — прошепотіла вона і подумала про таємницю, яку ніколи не відкриє.

Примечания

1

Еркер - засклений визтуп зовнішньої стіни будинку, що зазвичай проходить через кілька поверхів, поліпшує освітлення і  збільшує площу приміщення

2

Рашпер — решітка для смаження м’яса, риби.

3

Різдвяну омелу називають ще гілкою поцілунків. За давнім англійським звичаєм, дівчину, що випадково опинилася під гіллям омели, дозволялося поцілувати будь-кому.

4

Джованні Баттіста Мороні (бл. 1525—1578) — італійський художник, один із найбільших портретистів доби Відродження. Його творча манера мала значний вплив на генерацію художників Північної Італії на зламі XVII—XVIII ст.

5

Торі та віги — англійські політичні партії. У 1667 р. у палаті общин була сформована партія опозиції — так звана “партія країни”, якій протистояла “партія двору”. За обома партіями закріпилися лайливі прізвиська, якими вони називали один одного: Whigs(партія країни) — людина поза законом; Tory (партія двору) — ірландський грабіжник. Під цими назвами обидві партії увійшли в історію.

6

Лаодикійська байдужість - вислів біблійського походження, пов'язаний з Посланням Павла до колосян. Апостол просить зачитати це послання в Лаодикії — місті, що прославилося своїми багатствами. Павло дорікає лаодикійцям, що вони через свою заможність і ситість залишаються байдужими і не помічають у себе браку істинного добра, вічного багатства Христового. Називаючи їх бідними та убогими, апостол закликає лаодикійців до покаяння.

7

Фурлонг — британська та американська одиниця вимірювання відстані. 5 фурлонгів дорівнюють приблизно 1 км.

8

Еспланада — майданчик для прогулянок, часто відділяє фортецю від міста.

9

Салінг — рама з брусків, яку встановлюють на верхньому краї стеньги (продовженні складеної щогли у висоту) для міцнішого кріплення снастей.

10

Висок — тягарець на шворці, призначений для перевірки вертикальності положення.