#хто верхи? - Юлій Череп

- Тут згоден на двісті відсотків, - підтримав Петро, - і з просуванням і з веденням набагато менше буде проблем.

- Здається мені, що при вдалому запуску такого грандіозного проєкту доведеться ще наймати людину яка відповідатиме на дзвінки, листи та повідомлення від клієнтів. Якщо чесно, це забирає купу часу та сил іноді.

- Оце ти влучно підмітила, - аж витяг сирника з рота, щоб це сказати Степан. - Не встигнеш заколотити штукатурку - дзвонять, тільки но полізеш на горище - хтось пише, а телефон десь на столі лежить внизу. 

- А хіба Свєта не допомагає? - здивувалася Діана.

- Та хто б їй допоміг. На ній вся городина й худоба!

- То я правильно зрозуміла, що всім треба працівник на кшталт рецепції? - обережно поцікавилась Ксюша, яка приїхала разом з Дем'яном.

- Саме так, - підтвердив Петро, - маєш бажання приєднатися до команди?

- Це було б чудово, - ледь не підстрибнула від радості Ксюша, - якщо ніхто не проти звичайно.

Ніхто проти не був. Мало того, одразу ж намітили для нової колеги фронт робіт, які по суті треба було вже починати виконувати. Дівчина мала систематизувати й вивчити всі наявні послуги, та почати вести облік хоча б в якомусь примітивному форматі типу таблички в Ексель.

Петро з Дем'яном взяли на себе роботу над сайтом та рекламою. Діана з наступного дня офіційно мала прийняти посаду адміністратора ресторанного комплексу "Лелека", а Фелікс зібрався їхати в столицю, аби привезти майстра та закупити все необхідне для обладнання майстерні. Майстерню вирішили збудувати поряд з рестораном Петра дотримуючись загального стилю. Дем'яну ж достатньо було замовити майже все необхідне через інтернет. Починаючи від квадроциклів та екіпірування і закінчуючи мийними засобами та необхідним первинним набором запчастин та інструменту. Питання з інструкторами прокату поки лишалося відкритим, так само як і з додатковими працівниками Юліної конюшні.

- На цьому перше засідання акціонерів пропоную вважати завершеним, - неначе тамада на весіллі вигукнув Петро. Ніхто не заперечував.

Потроху почали розходитися. Роботи в кожного вистачало.

- А у нас з тобою є ще деяка справа, - так щоб ніхто не бачив прошепотів на вухо Юлі Петро.