І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський
2
На другій позиції криниця ще недостатньо глибока, якщо в ній і є вода, то вона впала настільки, що навряд чи її можна зачерпнути, якби навіть вистачило мотузки. Вода настільки мілка, що риба просвічується крізь неї. Так текст каже про те, що сил, які можуть бути тут поновлені, ще недостатньо для того, щоб спричинити дію за їхньою допомогою. Крім цього, підготовка до прояву цих сил тут ще недостатня, тобто в цій підготовці занадто багато залишилося від колишнього стану, від стану виснаження. І це показано в образі старої розбитої діжки. У тексті сказано: «Сильна риска — на другому місці. Вода в колодязі падає. Просвічує риба на дні. Діжка ж стара, і вона тече».
3
Якщо на третій позиції сил вже накопичилося стільки, що їхню наявність можна висловити в образі очищеної криниці, то, позаяк ця позиція є лише перехідною й оскільки людина, котра займає її, не може привернути до себе увагу інших, то тут ідеться про те, що навіть такою очищеною криницею люди не користуються. Отже, тому, хто чистить криницю таким чином, тобто тому, хто для себе накопичив достатню кількість сил, але цієї кількості ще недостатньо для допомоги іншим, тому це становище приносить великий смуток. Справді, можна ж було б скористатися його силами, але ці сили мають бути спочатку ще виявлені. Якби вони були очевидні для всіх, то, певна річ, це могло б спричинитися до добробуту не тільки самої людини, але й її оточення. Однак тут цього прояву ще немає. Тому текст каже: Сильна риска — на третьому місці. Криниця очищена, але з неї не п’ють. У ній скорбота моєї душі. Адже можна було б черпати з неї. Якби цар був освічений, то всі досягли б свого добробуту».
4
Аж ось минула криза, і залишається лише те, що завойоване під час неї. Сили зібрані, образно кажучи, криниця вже давно остаточно очищена. Отже, можна починати за допомогою цих сил сприяти оточенню. Тому текст «Книги змін» тут лаконічний: «Слабка риска — на четвертому місці. Колодязь облицьований черепицею. Осуду не буде».
5
На позиції максимального прояву характерних рисок цієї ситуації, тобто на п’ятій позиції, ми знаходимо просте констатування факту: «Сильна риска — на п’ятому місці. Криниця чиста, як холодний ключ. З неї п’ють».
6
Тільки на попередній позиції було досягнуте те, що є основною метою всієї цієї ситуації. Тому на шостій позиції процес, незважаючи на його тенденцію до згасання, має бути підтриманий. Якщо криниця відкрита і з неї черпають воду, то треба стежити хоча б за тим, щоб її не закрили. При цьому треба пам’ятати, що образ колодязя і його води є тільки образом, а мова йде, власне кажучи, про ті внутрішні сили, які людина мала б зібрати в собі на цьому етапі для своїх подальших дій. Тому образ криниці є лише тут, в самому ж тексті це розшифровується як внутрішня правда, тобто як сила істини, усвідомленої людиною. Тому текст каже: «Слабка риска — нагорі. З криниці черпають воду. Не закривайте її. Той, хто знає правду, має щастя».
№ 49. Ге. Зміна
У попередній ситуації ми зустрічали два боки одного і того ж: нерухомість криниці і рух, що відбувається в ній. Це рух, що відбувається в самому колодязі, іншими словами, рух всієї накопиченої внутрішньої сили, тобто внутрішньої правди, про яку йшлося на останній позиції попередньої ситуації, тут може служити висхідною точкою для подальших міркувань. Нехай криниця і не змінюється, але її повнота змінюється. Таким чином, попередня ситуація перебуває на межі двох: перед нею знаходимо виснаження як відому зупинку в динаміці сил; після неї ж знаходимо зміну, тобто нарешті настає оновлення зниклих раніше сил. Сам образ гексаграми найлегше розшифровується з її назви. Якщо його й тлумачать, як зміну, то це далеко не єдине його значення, а перше його значення — шкіра, скинута змією. Таким чином має бути скасована попередня форма, що вже зжила себе, і мала б бути знайдена нова форма для прояву знову накопичених сил. У певному сенсі тут момент нового початку творчості. Тому тут цілком повторюється той афоризм, який стояв першим у всій «Книзі змін» як характеристика творчого процесу. Тут маємо й імпульс до буття, його розвиток, те, що називається «початковим чином», і його визначення в ньому, і стійке буття створеної речі, тобто те, що розуміють під словами «сприятлива стійкість». Якщо в попередній діяльності і були якісь помилки, то тут, при повторному та новому акті творчості, настає виправлення всіх попередніх помилок, бо все діється заново. У цьому сенсі не може бути каяття про минуле, тут воно не може настати. Але все це людина може реалізувати правильно тільки в тому випадку, якщо до останнього дня збереже в собі ту внутрішню правду, вказівкою на яку закінчилися афоризми попередньої ситуації. Ці думки показані в такому афоризмі тексту: «Зміна. Якщо до останнього дня будеш сповнений правди, то буде початкове звершення і сприятлива стійкість. Каяття зникне».
1
Текст цього афоризму побудований на грі слів, на якій було наголошено раніше. Йдеться, звісно, про зміну, але вона показана за допомогою образу шкіри. Якщо тут ідеться про зміцнення сил, набутих на попередньому щаблі, то вони мають бути зміцнені, власне, самим фактом зміни, через гру слів, яка не перекладається українською, за допомогою шкіри. Але позаяк перша позиція ще не виявляє всіх сил, характерних у нижній триграмі й які знаходять свій прояв лише на другій позиції, оскільки на неї тут вказує образ, який ми вже неодноразово розбирали, — образ жовтої барви. Те, що він стосується другої позиції, підкреслюється ще й тим, що слабка друга риска показана в образі корови. У цьому сенсі і може бути зрозумілим афоризм, який без коментарів у нашого читача міг би викликати лише посмішку: «Сильна риска — на початку. Для зміцнення застосуй шкіру жовтої корови».
2
Друга позиція, яка є внутрішньою демонстрацією ознак усієї ситуації, є такою собі максимальною підготовкою до зовнішньої діяльності, але це ще не сама діяльність назовні. Тому тут згадується про те, що має настати після закінчення дня, тобто вказується на ту правду, яка впродовж цієї ситуації має супроводжувати людину до кінця її днів. Але якщо ця ознака існує, то подальший рух може бути тільки щасливим. Ось чому
