Мама для дочки рятівника - ліліанаа

Ось я нарешті в Нью-Йорку, нажаль Девід забрати мене не зміг, тому прислав мені таксі.

Машина зупинилася біля дому мого брата, я заплатила і вийшла з машини. Водій мені допоміг забрати речі і поїхав. Я оглянулася вулицею якою буду жити декілька місяців. Великі стильні будинки, багато зелені, пташки які літали високо високо в небі.

Я обожнювала весну, особливо коли це був її другий місяць, коли вже все зеленіло та цвіло. І ось я опиняюсь в середині будинку, тут все як і було раніше. Девід надає перевагу чорно-білому інтер'єру будинку і як я зрозуміла не планує його змінювати, але ж виглядає такий інтер'єр неймовірно, у мого брата не поганий смак

Я зняла верхній одяг, повісила ключі на гачок з написом "the keys", та пройшлася і зайшла на кухню, оглянулась нею, потім зайшла до вітальні, після я опинилася у кімнаті яка була облаштована як домашній офісний кабінет. Побігла на другий поверх і знайшла свою кімнату, вона вже була готова, на ліжку був листик, я підійшла і взяла його. На ньому було написано "Відкривай і читай". Я відразу впізнала почерк свого брата і хутчіш відкрила лист:                     

                  Авка, привіт)                                                                    Я радий, що ти приїхала до мене. А ще, що ти порвала з своїм ловеласом. Розумію, що тобі боляче, але я чекав цього і ти знаєш як я не любив його. Я знаю, що ти знайдеш свого єдиного і коханого і це буде не Тарло. Тому не вішай носа і приготуй сьогодні нашу улюблену вечерю, буду о 6.00 pm)

Девід завжди називав мене "Авка", навіть коли злий на мене всеодно "Авка" і я обожнювала це прізвисько) 

Те, що Девід написав про Тарло мене не засмутило сильно, я від першого дня знала коли познайомила їх, я очікувала таку реакцію і відношення мого брата і знала як він буде налаштований до нього. Я думала він прийме це, але ні. Навіть коли минуло 3 роки наших стосунків, він всеодно злився. 

Але зараз я розумію, що брат немов відчував, що Тарло щось заподіє мені не приємне..

На годиннику було 5.57 pm, я закінчила з вечерею та як тільки стала мити руки, я почула звук дверей, швидко витерла руки та побігла до дверей. Я кинулася на брата з обіймами

 - Девіі! - ми засміялися обоє, я відпустила брата, щоб він роздягнувся

 - Чую по запаху ти прочитала мою записку - він посміхнувся

 - Звісно, навіть якби я не прочитала її, я всеодно приготувала б тобі вечерю. Голодний точно б не залишився - я посміхнулася

 - Тоді я мити руки і на кухню

 - Чекаю - я пішла на кухню і стала накривати на стіл. Коли я поставила тарілки на стіл і наливала сік на кухню зайшов Девід і сів за стіл.

 - Я хочу знати, чому ти порвала з Тарло - я глянула на нього і сіла за стіл

 - Я думала мама тобі розказала - він покрутив головою

 - Я зробила тест на вагітність і він виявився "позитивним", думала розказати йому пізніше, але він в той же день знайшов його і вдарив мене, змушуючи зробити аборт - погляд Девіда показував ще більшу ненависть до цієї людини

 - Тобто в тобі зараз дитина від того покидька? 

 - Чи то на щастя, але ні. Тест виявився помилковим і ніякої дитини не було - Девід полегшено видихнув і продовжив їсти. А я згадала те дитяче фото у своїй кімнаті в будинку батьків і вирішила запитати про це Деві 

 - Деві, а пам'ятаєш свого товариша з дитинства, його Картер звали? Я до вас ще тікала завжди - він глянув на мене і посміхнувся, напевно згадуючи безтурботне дитинство 

 - Авко, оце ти згадала. Звичайно я його пам'ятаю, ти навіть не повіриш, але я зараз працюю з ним - він посміхнувся і відпив трохи соку

 - Справді? Оце так склалася доля, цікаво який він зараз - я посміхнулася

 - У нього є маленька донечка, копія Картера. - я здивувалася, бо вони з моїм братом однолітки, а у нього є вже сім'я. Девід тільки 7 місяців тому розійшовся з дівчиною. Більше ми не говорили про Картера чи Тарло, лише про те, що відбувалося з нами протягом 5 місяців яких ми не бачились.

Після вечері Девід сам вирішив прибрати, а мене випроводив з кухні. 

Я прийняла теплий душ, одягнула піжамку, лягла в ліжко і обняла ковдру так не помітно і провалилася в міцний солодкий сон.

6.00 pm - це як у нас в Україні, 18.00)

6.00 am - це як у нас, 06.00 ранку)

Поділіться своїм враженням про цю історію в коментарях, не забувайте залишати зірочки. Всіх обіймаю, ваша ліліанаа<3