Постріл із глибин - Ерік Ларсон

Великої Британії; протокол, 19 листопада 1914 р., архів «Кунард».(обратно) 319

Протоколи: U-20, документи Міністерства оборони, DEFE/69/270, Національний архів Великої Британії.

(обратно) 320

Швіґер, військовий журнал.

(обратно) 321

Більше про занурення див. у Forstner, «Journal», 20—27; Koenig, «Voyage», 51—58; Neureuther and Bergen, «U-Boat Stories», 174.

(обратно) 322

Bailey and Ryan, «Lusitania Disaster», 120.

(обратно) 323

Кервер пише, що моделі субмарин до U-20 (від U-5 до U-18), які працювали на бензині, занурювалися «протягом декількох хвилин» («German Submarine Warfare», xxxvii). Брімер пише, що «в 1914 році стандартна тривалість занурення для субмарин із поверхневого положення складала до п’яти хвилин, з рівня води — близько хвилини» («Defeating the U-Boat», 14).

(обратно) 324

Koerver, «German Submarine Warfare», xxxvii.

(обратно) 325

Koenig, «Voyage», 51—58.

(обратно) 326

Spiegel, «Adventures», 15.

(обратно) 327

Koenig, «Voyage», 54.

(обратно) 328

Thomas, «Raiders», 33.

(обратно) 329

Koenig, «Voyage», 27. У нього «люте» гарчання.

(обратно) 330

Там само, 31; Forstner, «Journal», 75.

(обратно) 331

Neureuther and Bergen,« U-Boat Stories», 118.

(обратно) 332

Швіґер, військовий журнал.

(обратно) 333

New York Times, 12 вересня 1909 р.

(обратно) 334

Мілина в гирлі.

(обратно) 335

Відповіді позивача на допиті, проведеному May Davies Hopkins, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 4; Ramsay, «Lusitania», 227.

(обратно) 336

Лист, Pope to Ada Brooks Pope, 28 червня 1915 p., документи Ріддл.

(обратно) 337

Лист Вільяма Меріхейни опублікували в газеті, назва якої не збереглася. Стаття називалася «Рятує 15 пасажирів “Лузитанії” і пише дружині зі шлюпки» («Saves 15 Lusitania Passengers, Then Writes to Wife from Raft») — вона зберігається в Історичному товаристві в Нью-Йорку. Лист також цитується в Kalafus et al., «Lest We Forget».

(обратно) 338

Kalafus et al., «William Meriheina: An Inventive Survivor», Encyclopedia Titanica, 29 березня 2014 p., www.encyclopedia-titanica.oig/documents/William-meriheina-an-inventive-suivivor.pdf.

(обратно) 339

«Рятує 15 пасажирів “Лузитанії” і пише дружині зі шлюпки», стаття з невідомого джерела, Історичне товариство, Нью-Йорк.

(обратно) 340

Свідчення, Чарльз Лоріа молодший, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 87.

(обратно) 341

Lauriat, «Lusitania’s Last Voyage», 3.

(обратно) 342

Цитату наведено в статті «Містер Чарльз Емеліус Лоріа молодший» («Mr. Charles Emelius Lauriat, Jr.»), розділ «Люди», «Список пасажирів (перший клас)» («Saloon (First Class) Passenger List») на сайті Lusitania Resource, www.rmsLusitania. info/people/saloon/charles-Lauriat.

(обратно) 343

Лоріа, позов. Позов, який Лоріа подав у Комісію з розгляду претензій, налічував понад сотню сторінок. У ньому описано багато подробиць його подорожі, зокрема й зазначено кількість його валіз і те, де саме він їх тримав. Саме з цього документа ми дізнаємося про його справи з дочкою та онукою Теккерея.

(обратно) 344

Відповіді позивача на допиті, проведеному Hunt, Hill & Betts, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 58.

(обратно) 345

Записка до капітана та капітана екіпажу, «Лузитанія», 21 листопада 1914 р., архів «Кунард», GM 22/1/1.

(обратно) 346

Відповіді позивача на допиті, проведеному May Davies Hopkins, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 5; «Меморандум щодо дій капітана», документи Адміралтейства, ADM1/8451/56, Національний архів Великої Британії.

(обратно)