Меч Арея - Іван Іванович Білик
Прокоба — пророцтво
Прокудити — прогнати
Пря — бій
Рать — бій, ратитися — воювати, ратний — військовий
Рейтари, райтари — наймане кінне військо з германців
Ритор — оратор або учитель красномовства у Візантії та Римі
Різниця — кольчуга
Різноличний — різноманітний
Роб — раб
Роті ходити — присягатися
Руби — шрами
Рухо — хутро
Секатор — рубаюча зброя
Сириця — напіввичинена шкіра
Сита — безалкогольний напій з меду
Сікун — меч
Сіроманство — бідняцтво
Скітниця — скарбниця
Скорпідія — бойовий пристрій, обложна машина
Смерд — вільний селянин, що має свою землю С о л — посол Справа — обладунок
Стратиг — у Візантії намісник військово-адміністративного округу (феми)
Сулиця — металевий спис
Табула — гра, подібна до шашок, нарди
Тагма — велика військова частина, легіон
Таль — заручник
Тать — розбійник
Тетрамен — чорнило
Технітарія — майстерня
Тивун — управитель при дворі князя чи боярина
Тіпаниця — лихоманка
Трем — дріж, тремтіння, хвилювання
Тул — шапка
Урікати — присвячувати, обіцяти
Учта — урочистий обід; пошанівок
Xаратії (хартії) — державні грамоти
Хором — великий ошатний дім, палац
Циркусні бої — гладіаторські змагання
Чадо можеського шибу — хлопчик
Час — міра відстані, приблизно п'ять кілометрів
Челядник — слуга
Челядь — слуги
Черев'я — черевики
Чільник — зверхник
Чота — військовий підрозділ
Шопар — кабан, кнур
Ябеда — заява, прохання
Ябедник — той, що складає ябеди, писар
Язики — народи
Ясичі — давня назва аланів
Примітки
[1]
Н а в — мрець.
[2]
Одна з найвищих посад у давній Київській Русі.
[3]
Ч а с — міра відстані, приблизно 5 км.
[4]
Сарана.
[5]
Слово «гуни» слов'янського походження і в багатьох історичних джерелах пишеться з одним «н» (авт.).
[6]
Борошном називали взагалі харчі.
[7]
Волгу.
[8]
Т а л ь - заложник.
[9]
Єгипетська.
[10]
В е р е к т и — молотити, звідси вересень — місяць молотіння.
[11]
Тепер м. Очаків Миколаївської області.
[12]
Херсонес, або Корсунь, був коло теперішнього Севастополя, влежав до Візантії.
[13]
Писар.
[14]
Тут і далі цитуються слова, залишені давньогрецьким істориком Пріском, який жив у V сторіччі й відвідував столицю Аттіли.
[15]
Західна Римська імперія зі столицею в Римі. Східна імперія, зі столицею в Константинополі, теж звалася Римською, хоч насправді була грецька.
[16]
Гра.
[17]
Персія.
[18]
Чумацький Шлях.
[19]
Аргентум — срібло (лат.). Тепер Страсбург.
[20]
Майнц.
[21]
Кельн.
[22]
Мілані.
[23]
Тепер Орлеан, місто на вигині правого берега р. Луари.
[24]
Подібну промову, за свідченням історика Йордана, Теодорік виголосив і перед боєм з Аттілою.
[25]
Тепер Шварцвальд у Західній Німеччині.
[26]
Одні з найвищих посад великокняжого двору в стародавніх русинів.
[27]
Італієць.
[28]
Флагеллум — дрюк, бич, кий.
[29]
Дослівно перекладається: Божий Бич (порівняй: Богдан Гатило).
[30]
Лев Перший (лат.).
[31]
Ходити роті — клястися, присягатися.
[32]
Шовку.
[33]
Калімера — Ласкаво прошу!
[34]
Радій, пане імператоре.
[35]
Кало — добре (грецьк.).
[36]
Життя.
[37]
Мотузка.
[38]
Бібліотеки.
[39]
Тепер там початок вул. Володимирської, трохи вище від історичного музею.
[40]
Викуп, платня.
[41]
Тепер м. Вормс на лівому Березі р. Рейну.
[42]
Викупу.
[43]
Луската різниця.
[44]
Разом з правою рукою.
[45]
Великий келих.
[46]
Варягів.
[47]
Пізніше його прозвали Чудським.
[48]
«Дика вира» — об'єднання заможних смердів серед сільської общини-громади на давній Україні.
[49]
Очерки истории Китая. — М., 1959. — С. 59, 77, 101 та ін.
[50]
Historie biscuporum. Discripta insule aretical. — IV.
[51]
Cronika Sclavorum. — Leipzig, 1836. — S. 39.
[52]
Šafařyk P.J. Slovanské starožitnosti. — Praha, 1837 — S. 270.
[53]
Там само.
[54]
Дестунис Г.С. Сказанія Приска Панийскаго / Ученыя записки второго отд. Императорской Академіи Наукъ. — СПб., 1861. — Кн. VII, вып. I — Урив. 8. — С. 33.
[55]
Там само. — С. 42.
[56]
Там само. — С. 40.
[57]
Там само. — Урив. 3. — С. 23.
[58]
Дестунис Г.С. Сказанія. — Урив. 1. — С. 19.
[59]
Там само. — С. 21.
[60]
Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 11. — С. 76.
[61]
Там само. — Урив. 8. — С. 47.
[62]
Там само. — С. 49.
[63]
Там само. — Урив. 8. — С. 51.
[64]
Там само. — С. 52, 53-54, 69.
[65]
Дестунис Г.С. Сказанія... — C. 52, 52, 53-54, 69.
[66]
Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.
[67]
Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.
[68]
Венелинъ Ю. Древнія болгары. — СПб., 1836. — С. 125-128.
[69]
Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 8. — С. 70.
[70]
Йордан. О происхождении и деяниях готов. — М., 1960. — Розд. 258. — С. 327.
[71]
Там само.
[72]
Исторія Льва Діакона. — СПб., 1820. — Кн. IV. — Розд. 6.
[73]
Повість временних літ (ПВЛ). Вступ. (До речі термін «русин» уже в X сторіччі був дуже поширений, про що свідчать Нестор та інші літописці. Див. ПВЛ: В літо 912 і далі).
[74]
Нідерле Л. Славянскіе... — С. 41.
[75]
Myrinacus Agathias. Historiae. — Bonn. — V. 11.
[76]
Cassius Dio. Historia Romana. — Berlin, 1901. — 55, 1.
[77]
Йордан. О происхождении.
