Постріл із глибин - Ерік Ларсон

шляхетних лицарів у минулому. Війна, яку назвуть Першою світовою, не матиме правил і кордонів. Віднині задля залякування, задля державної погорди буде гинути цивільне населення.

Про небезпеку було вчасно попереджено — та ніхто не дослухався... Корабель могли вчасно зупинити — але не зупинили... І тепер добродушний і шанований капітан субмарини U-20, що колись врятував цуценят з потопленого судна, спостерігає у перископ за агонією підбитої його торпедою «Лузитанії». За народженням нового світового порядку...

Примітки
1

Див. New York Times, 1 травня 1915 р. Стаття про попередження розміщена на с. З, а реклама — на с. 19.

(обратно) 2

Liverpool Weekly Mercury, 15 травня 1915 р.

(обратно) 3

Preston, «Lusitania», 172.

(обратно) 4

Bailey and Ryan, «Lusitania Disaster», 82.

(обратно) 5

Там само, 65; Beesly, «Room 40», 93; Ramsay, «Lusitania», 50, 51.

(обратно) 6

Свідчення, Томас М. Тейлор, клопотання пароплавної компанії «Кунард», 15 квітня 1918 р., Національний архів США, Нью-Йорк, 913.

(обратно) 7

«Загальний аналіз пасажирів та членів команди», «Лузитанія»: Записи про пасажирів та екіпаж, SAS/29/6/18, Мерсісайд.

(обратно) 8

New York Times, 2 травня 1915 р.

(обратно) 9

Cunard Daily Bulletin, 19 липня 1907 р., Мерсісайд.

(обратно) 10

Там само.

(обратно) 11

Там само.

(обратно) 12

Там само.

(обратно) 13

«Лузитанія», D42/ S9/5/1, архів «Кунард».

(обратно) 14

Назву цієї пісні часто пишуть та промовляють неправильно, наче декларацію. Насправді ж назва мала бути радше закликом, щось на зразок «Уперед, Британіє!»

(обратно) 15

Лист, C.R. Minnitt to Mrs. Е. М. Poole, 9 липня 1907 р., DX/2284, Мерсісайд.

(обратно) 16

Протокол Ради директорів «Кунард», 10 липня 1912 р., D42/B4/38, архів «Кунард»; Fax, «Transatlantic», 404.

(обратно) 17

Лист, W. Dranfield to W. Т. Turner, 20 січня 1911 р., D42/C1/2/44, архів «Кунард»; лист, W. Т. Turner to Alfred A. Booth, 6 лютого 1911 р., D42/C1/2/44, архів «Кунард».

(обратно) 18

Bisset, «Commodore», 32.

(обратно) 19

У компанії дозволений вид сірників називали «сірниками-люциферками», хоча насправді ця назва початково означала вкрай небезпечний вид сірників, один з перших — вони різко спалахували та викидали іскри.

(обратно) 20

«Лайнер “Кунард” “Лузитанія”», 941.

(обратно) 21

Як не дивно, це питання залишалося приводом для суперечок ще багато років. Невпевненість посилювали свідчення щонайменше одного водолаза, який стверджував, що бачив серед уламків дуло палубної гармати. Проте жоден пасажир ніколи не говорив, що на борту були гармати, а на плівці з відплиттям корабля чітко видно, що на борту гармат немає. Крім того, митниця Нью-Йорка теж не знайшла на борту жодного озброєння.

(обратно) 22

Hoehling and Hoehling, «Last Voyage», 42.

(обратно) 23

Hobart Mercury, 8 березня 1864 р.

(обратно) 24

Hoehling and Hoehling, «Last Voyage», 42.

(обратно) 25

Лист, George Ball to Adolf Hoehling, 22 липня 1955 p., документи Хелінга.

(обратно) 26

Лист, Mabel Every to Adolf Hoehling, 4 травня 1955 p., документи Хелінга.

(обратно) 27

Preston, «Lusitania», 108; також див. «William Thomas Turner», Lusitania Online, http://www. lusitania.net/tumer.htm.

(обратно) 28

«Особиста справа капітана, 15 жовтня 1904 р.», протокол, Виконавчий комітет «Кунард», 20 жовтня 1904 p., D42/B4/22, Мерсісайд.

(обратно)