Майстер і Маргарита - Михайло Опанасович Булгаков

74

…грюкаючи підкутими каліґами… — Каліґи (лат. caligae) — взуття римських вояків (грубі чоботи з короткими халявами).

75

…руки потер, неначе обмиваючи їх… — натяк на невинність Єшуа. За старозавітнім звичаєм суддя вмивав руки на знак невинности підсудного; саме це зробив і Пилат (Мт. 27: 24).

76

…себастійська когорта. — Себастія (нині Сівас, Туреччина) — велике місто, давній торгівельний центр на півночі Каппадокії (див. прим. [218]). Себастійцями також називали чужоземних найманців, які служили ще Иродові Великому, та гарнізон яких стояв у Себастії.

77

…виділити з римської когорти… — Римська когорта — те саме, що перша когорта (див. прим. [35]).

78

…при відході на Лису Гору… — Йдеться про Голготу (євр. [ґилґлет] — череп), або Череповище — лисий (позбавлений рослинности) пагорб поблизу тодішнього Єрусалиму, місце розп’яття та поховання Христа. Зараз на цьому місці стоїть храм Гроба Господня. За легендою, на Голготі поховано праотця Адама, або його голову. Булгаков використовує київський топонім «Лиса Гора» (урочище, що прилягає до Наддніпрянського шосе біля гирла річки Либіді, навпроти Видубичів), де за легендами справляють свої шабаші відьми та вовкулаки.

79

…допоміжний кіннотний полк — сирійську алу. —

Допоміжними (auxilia) в римській армії називали підрозділи, сформовані з мешканців завойованих територій або союзницьких громад, які не мали римського громадянства (так звані peregrini); підрозділи ці зазвичай виконували поліційні функції.

Сирія — провінція Римської імперії, до складу якої входила Палестина.

Ала (лат. ala — крило) — загін кінноти війська Стародавнього Риму, що складається з 16–20 турм загальною чисельністю 300–600 вершників (див. прим. [63]), флангове прикриття леґіону (див. прим. [35]).

80

…первосвященик юдейський Йосип Каїфа. — Каїфа (автор використовує транслітерацію з латини, а не з греки, як це вкорінилося в російському, українському та церковнослов’янському текстах Евангелій, імени Кайяфа — Йосип Кайяфа; гр. Καϊάφας, лат. Caiphas) — призначений прокуратором Валерієм Ґратом (див. прим [348]) первосвященик юдейський (з 18 [25?] по 37 р.), у палаті якого, після допиту, Синедріон ухвалив рішення стратити Ісуса перш ніж його повели до Пилата. Перед тим він казав юдеям: «краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути» (Ів. 11: 50). Каяфу, поступливого та лояльного до римської влади, призначили на первосвященика замість його тестя Анни, який, втім, і надалі мав звання первосвященика та керував діяльністю Каяфи. Саме тому, за Евангелією, арештованого Ісуса спершу привели до Анни, а не до Каяфи (Ів. 18: 13).

81

Прокуратор <…> запросив первосвященика на балькон, <…> але Каїфа чемно вибачився й пояснив, що зробити цього не може напередодні свята. — Єврей не бажає увійти до палацу, щоб не осквернитися спілкуванням з поганами і там позбавити себе права на участь в урочистій трапезі пасхальним ягням. Згідно з законами ритуальної чистоти, головною метою яких було відділення євреїв від поганих, єврей взагалі не міг увійти до дому язичника, сісти на його стільця, узяти їжу від нього, обмінятися з ним рукостисканням. Крім того, у переддень Пасхи будь-яка робота безумовно заборонялася.

82

…на честь великого свята Пасхи… — Пасха (євр. [песах або пейсах] — перехід, перескочення, помилування; [аґ а’песах] — свято Пасхи) — головне старозаповітне свято, встановлене з веління Бога Мойсеєм для синів Ізраїлевих на згадку про ніч, коли Господь послав ангелів умертвити усіх первородних в Єгипті, оминаючи (проскакуючи) єврейські оселі, двері яких євреї покропили кров’ю жертовного ягняти, а згодом вивів синів Ізраїлевих з Єгипту — країни рабства (Вихід 12: 1–50, 13: 1–10). У християнській релігії Пасха — свято Воскресіння Господня (Великдень; гр. Πάσχα від πάσχω — терпіти, страждати).

83

…не намісникові до Антіохії і не до Риму, а просто до Капреї,самому імператорові… —

Антіохія (нині Антакія в Туреччині) — столиця держави Селевкидів (заснована 300 р. до н. е.), згодом римської провінції Сирії, місце перебування римського намісника.

Капрея (вірніше: Капреї — Capreae) — латинська назва острова Капрі, місця відпочинку римських імператорів, де вони перебували літні місяці; тут протягом останніх років життя мав постійну резиденцію імператор Тиберій (помер 37 р. н. е.).

84

…водою із Соломонового ставу… — Йдеться про нездійснений або незавершений проект Пилата побудувати водогін (акведук) довжиною від 40 до 80 км для постачання Єрусалиму водою з Соломонового ставу поблизу Витлеєма. Роботи мали виконуватися за рахунок надлишкових коштів корбони (євр. — жертва, храмова скарбниця). Цей намір викликав масові заворушення юдеїв, жорстоке придушення яких забрало чимало жертв, але будівництво було припинено. Основними джерелами водопостачання міста водою залишилися криниці Гіон та Силоам (Шилоах) у Кедронській долині.

85

…знімати з мурів щити з вензелями імператора… — Йдеться про гучний, історично задокументований конфлікт між Пилатом та юдеями, які домагалися зняття з мурів римської преторії в Єрусалимі позолочених (золотих?) щитів з написами на честь римських божеств та імператора Тиберія. Відмова Пилата арґументувалася тим, що на щитах начебто не було жодних зображень, які могли б зневажати почуття вірних (за канонами юдейської віри зображення будь-якої живої істоти є идольством). Юдеї ж обстоювали неприпустимість будь-якого прославляння идолів, особливо у святому місті. Діставши категоричну відмову, вони заризикували вирядити до Тиберія спеціяльне посольство з протестом. Імператор задовольнив вимоги послів і наказав Пилатові зняти щити. Цьому ідеологічному конфліктові передувала вимога юдеїв видалити з Єрусалиму усі значки (штандарти) із зображеннями імператора, з якими до міста увійшло військо. Натовпи вірних стяглися до Кесарії та оточили резиденцію Пилата. Коли через п’ять днів «пікетувальників» оточили вояки, вони заявили, що воліють вмерти, аніж бачити наругу над законами своїх предків. Вражений їхньою набожністю, Пилат наказав видалити значки з Єрусалиму та перенести їх до Кесарії (див. прим. [67]).

86

…надійде арабська кіннота… — Кіннота римської армії переважно складалася з вершників не-римлян (галлів, германців тощо) на перських, лідійських, а також нумідійських (з Північної Африки) конях і виконувала допоміжні функції (в тому й поліційні). Такого підрозділу як арабська кіннота у складі регулярного війська не було; цей термін з’явився в Европі у VІІІ-Х ст. у зв’язку з виникненням та експансією у VI–VIII ст. Арабського халіфату.

87

…запросити до саду леґата леґіону, трибуна когорти… — Леґат леґіону (лат. legatus legionis) — командир леґіону; трибун (лат. tribunus) — у Стародавньому Римі будь-яка висока військова або цивільна посадова