Проби - Мішель Монтень

наших дружніх розмовах, вона аж ніяк не відкидається нами — зрозуміло, за умови, що вона не стане чванькувато і докучливо повчати, як це звичайно буває, а виявить прагнення щось пізнати і чогось навчитися. Нам треба гарненько провести час — більшого ми не шукаємо; коли настане наш час вислухати її повчання і настанови, ми побожно припадемо до її престолу. А поки хай вона зійде до нашого щабля, якщо захоче, бо хоч би скільки корисною і бажаною вона була, я заздалегідь переконаний, що ми зможемо при нагоді чудово обійтися без неї і зробимо своє діло, не вдаючись до її послуг. Шляхетна і досвідчена наша душа стає сама собою бездоганно приємною. А наука — не що інше, як протокол і опис творінь, зложених подібними душами, солодко мені спілкуватися також з гарними добропорядними жінками. Бо й очі у нас теж учені. Цицерон, Парадокси, V, 2. Якщо душа в цьому разі насолоджується куди менше, ніж у попередньому, втіхи наших органів чуття, які за другого виду спілкування куди гостріші, роблять його майже таким самим приємним, як і перше, хоча, по-моєму, все ж не рівняється з ним. Але це спілкування таке, що тут завше треба матися на бачності, а надто людям таким, як я, над якими плоть має велику владу. Замолоду я палав від того, як у огні, і мені добре знайомі напади нестямної жаги, які, як розповідають поети, нападають іноді на тих, хто не бажає накладати на себе карби і не слухається повелінь розуму. Правда, ці удари канчука послужили мені згодом за добрий урок,

Хто з арголійської флоти уникнув скель кафарейських,

Той вітрила завжди відвертає від вод тих евбейських.

Овідій, Сумні елегії, І, 1, 83

Нерозумно віддавати цьому всі свої помисли і вкладати у стосунки з жінками невтримне і безмежне почуття. Але з другого боку, домагатися їх без закоханості і потягу серця, робити їх акторами на сцені, саме на те, аби грати модну в наш час і закріплену звичаєм роль, і не вносити в неї нічого свого, окрім слів, означає передбачливо оберігати свою безпеку, роблячи це, одначе, вкрай боягузливо, як той, хто ладен відмовитися від своєї пайки, своєї вигоди чи своєї втіхи з боязні перед небезпекою; адже давно встановлено, що таке поводження не може дати людині нічого, що б зворушило чи всолодило шляхетну душу. Треба по-справжньому прагнути тих утіх, якими хочеться по-справжньому насолоджуватися: я маю на увазі той випадок, коли доля, всупереч справедливості, сприяє чоловічому лицемірству, а це буває частенько, бо нема такої жінки, хоч би якою незграбною вона була, яка не уявляла б себе вартою кохання і не мала б чару юності, чи усмішки, чи порухів тіла, бо викінчених погануль між ними не більше, ніж бездоганних вродливиць, і дочки брахманів, якщо вони геть позбавлені привабливості, виходять на майдан до люду, зібраного для цього криками міського окличника, і показують тут свої дітородні часті, аби спробувати хоча б таким шляхом добути собі мужа.

З цієї причини нема такої жінки, яка не повірила б з легкістю першій же клятві свого залицяльника.

За цим поширеним і звичним для нашої доби чоловічим віроломством не може піти те, що вже відчувається нами на досвіді, а саме, що жінки тісніше згуртовуються між собою і замикаються у собі або в своєму колі, аби уникати спілкування з нами, або, наслідуючи приклад, який ми їм подаємо, своєю чергою лицедіють у фарсі і йдуть на таку оборудку без жаги, без вагань і без любові — ні за потягом свого чуття, ні відкликаючись на почуття іншого. Тацит, Аннали, XIII, 45 — вважаючи, згідно з твердженням Лисія у Платона, що вони можуть віддаватися нам з такою самою легкістю і вигодою для себе, чим менше ми в них залюблені.

І все тут піде, як у комедії, причому глядачі відчуватимуть стільки ж утіхи — а то і трохи більше, — скільки самі актори.

Що ж до мене, то, на мій погляд, Венера без Купідона так само неможлива, як материнство без дітонародження — ці речі навзаєм визначають і доповнюють одне одного. Отож, цей обман б'є зрештою того, хто до нього вдається. Правда, він йому нічого не вартий, але й не дає нічого вартісного. Ті, хто сотворив з Венери богиню, немало дбали про те, щоб головне і основне в її красі було безтілесне і духовне; проте кохання, за яким ганяються люди, не тільки не може бути назване людським, його не можна назвати навіть скотським. Тварин і тих не надить така ница і земна любов! Ми бачимо, що уява і бажання часто розпалює і захоплює їх раніше, ніж розвогниться їхнє тіло; ми бачимо, як особи обох статей відшукують і вибирають у сум'ятті стада предмет своєї симпатії і що знаються між собою ті, хто виявляв одне до одного тривалий нахил. Навіть ті з них, у кого старість забрала їхню колишню тілесну силу, і вони також все ще продовжують тремтіти, іржати і трепетати з любові. Ми бачимо, як перед паруванням вони сповнені надій і шалу, а коли їх плоть зробить своє, вони лоскочуть себе солодкими спогадами; і ми бачимо, що декого з тієї пори розпирає гордість, а інші — втомлені і пересичені — співають пісні звитяги і радощів. Кому треба звільнити своє тіло від тягаря природної потреби і нічого більше не потрібно, тому нема чого частувати іншого такими вишуканими приправами; це не харч для тамування лютого і нестримного голоду.

Нітрохи не турбуючись про те, щоб про мене думали краще, ніж я є насправді, я розповім про гріхи моєї молодості. Не лише з причини існуючої тут небезпеки для здоров'я (все ж я не зумів уберегти себе від двох легких і, сказати б, попередніх нападів), але і внаслідок своєрідної бридливості я ніколи не мав охоти зближатися з доступними і продажними жінками. Я прагнув підсилити гостроту цієї насолоди, а її надають їй труднощі, невгасимі жадання і трохи вдоволене чоловіче марнославство; і мені подобалося поводитися не інакше, ніж цезар Тиберій, якого в його любовних ділах такою ж мірою розпалювали скромність і знатність, як і вся решта, звабливе для нас у жінок, і я схвалював перебірливість куртизанки Флори, вона віддавалася лише тим, хто був ніяк не нижчий, ніж у ранзі диктатора, консула чи цензора, і черпала для себе осолоду у високому званні своїх коханців. Тут, звісно, дещо значать