(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

– Наскільки я пам'ятаю, ми завжди були друзями, Алексе. І не думаю, що з додаванням сексу могло щось змінитись.

– Значить не думаєш... Шер... – Алексіс взяв її за руку і дивився прямо в очі, але дівчині не сподобався цей погляд. Їй стало страшно почути те, чого вона зовсім не готова.

– Не треба, Алексе… Прошу тебе… – Шеріл різко прикрила долонею його рот. – Не кажи те, про що потім пошкодуєш. Не треба вигадувати собі те, чого між нами не було і ніколи не буде. Ми з тобою з дитинства разом і це може спотворювати та змінювати справжні почуття.

– Чому ти така впевнена в цьому?

– Бо знаю. Адже нам з тобою добре разом, і я не хочу псувати ці стосунки.

– А що це за стосунки, Шер?! Чому ти так категорично заперечуєш те, що між нами можуть виникнути почуття? – хлопець був вкрай обурений такою позицією дівчини і не приховував цього.

– Алекс…

– Ні, Шеріл. Тепер ти не смій говорити, що зіпсує наші «дружні» стосунки. Я більше не маленький хлопчик і навіть не підліток. І якщо ти сумніваєшся у своїх почуттях до мене, то я можу чесно сказати, що кохаю тебе… Як нікого раніше не кохав…

Він видихнув останню фразу на межі емоцій та надлишку почуттів. Дівчина відчула, як їй самій не вистачало в легенях повітря. Але вона не могла дозволити цим почуттям стати між ними зараз, коли вони тільки порозумілися в ліжку.

Шеріл мовчки обняла хлопця і тихенько прошепотіла.

– Вибач мені… – і пішла до своєї кімнати. Все всередині її чинило опір цьому визнанню, але вже нічого не можна було змінити. Такі небажані слова були озвучені... Вона лише сподівалася, що це не підштовхне хлопця до більш серйозного кроку.

І вже за півроку Шеріл помітила, що Алекс дуже сильно змінився. Від того ніжного та чуттєвого хлопця, який їй подобався ще з часів дитячого будинку, лишилася лише жорстка оболонка. Поступово вони перестали бути рівними партнерами у ліжку. Він їй більше не давав розслабитися, отримуючи задоволення від відчуття влади над її тілом. І це починало дратувати дівчину.

– А ти сильно змінився… – сказала вона з явним докором одного разу за вечерею.

– Тобі щось не подобається, люба Шеріл? Адже ти сама цього хотіла. Жодних почуттів. Жодних уподобань, – байдужим голосом відповів Алекс.

– Та що з тобою таке? Я не впізнаю тебе. Ти ніколи не був таким жорстоким і байдужим, – несподівано для себе розлютилася Шеріл, дивлячись на хлопця навпроти.

– А що зі мною, Шер? У мене був один дуже добрий учитель, який показав мені досить несподівану і жорстоку реальність, – він провів рукою по волоссю і підняв на неї свій погляд, як і раніше наповнений болем. – Якось я поставив на карту все… І зізнався коханій дівчині у своїх почуттях… Але вона відкинула їх. Їй хотілося тільки сексу. Як то кажуть – що хотіла, те й отримала… – Алекс рішуче підвівся з-за столу і попрямував до дверей. – Дякую, що так вчасно вилікувала мене від цієї всієї романтичної нісенітниці та віри у справжнє кохання, показавши справжній бік наших стосунків. Тепер, окрім сексу, я не можу більше нічого тобі запропонувати. Вирішуй сама, чи влаштовують тебе такі стосунки зараз. Якщо ні, то все це закінчиться одразу.

– Алекс… – спробувала дівчина його зупинити, але він уже вийшов із кімнати. Вперше Шеріл зрозуміла, що на одному сексі, без емоційної прихильності, жодних стосунків не збудуєш. Якщо немає почуттів, немає і задоволення. І рішення тоді прийшло до неї миттєво. Потрібно було тільки зрозуміти, чи погодиться таке сам Алексіс.

Дівчина попрямувала до його кімнати і тихенько постукала, перш ніж увійти. І дочекавшись дозволу, відчинила двері.

– Ти так швидко ухвалила рішення? – здивовано спитав хлопець, дивлячись порожнім поглядом на неї.

– А чого тягнути? Я не хочу саме таких стосунків. Секс сексу має різницю. І те, що ти пропонуєш, це зовсім не є прийнятним для мене.

– Але зауваж… Це те, чого ти сама колись хотіла!

– Ні, Алексе! От такого я вже точно не хотіла, дорогий. На такому сексі ти ніяких стосунків не побудуєш. Я не хотіла чути твоїх зізнань, які зруйнували усі. Я просила мовчати… Але ти зробив усе по-своєму…

– Я не хотів тобі брехати і вдавати! Але дякую, люба, за твою правду. Тільки ось після твого уроку мені більше не потрібні якісь стосунки, – прошипів він злісно, ​​що дівчині стало не по собі від такого звинувачення. Вирішивши трохи згладити конфлікт, Шеріл наважилася запропонувати свій єдиний вихід у їхній ситуації, якщо він взагалі був можливий.

– Поки ми з тобою не посварилися вщент, пропоную згадати з чого починалося все між нами там, у дитячому будинку. І повернутися хоча б до дружніх стосунків.

– Хіба таке взагалі можливе? Як ти собі це уявляєш?

– Все залежить лише від нас. Пропонують забути все, що між нами було тут, у цій квартирі, та просто будувати життя так, як кожному з нас хочеться. Але окремо один від одного.

– Це безумство, Шеріл! Ти сама хоч розумієш, що пропонуєш? На мою думку, єдиним рішенням буде просто забути про існування один одного.

Шеріл підійшла до нього і міцно обійняла хлопця.

– Мабуть, ти справді правий… Сподіваюся, одного разу ти знайдеш ту, яка зможе відповісти тобі взаємністю…