(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

– Дякую! Я дуже рада, що ви змогли прийти до нас, – вона посміхнулася Ніколь, ледь помітно підморгнувши, з тонким натяком, від кого це все залежало.

– Шер, я хочу познайомити тебе з моєю найулюбленішою дівчиною. Моя Ніколь, – потім він повернувся до коханої і звернувся до неї. – Мила, це Шеріл. Мій дуже близький друг дитинства.

– Приємно познайомитися! – Алекс одразу помітив, наскільки фальшивою була посмішка Нікі стосовно дівчини. І в душі його це чомусь потішило. Хоча він здогадувався, що вона щось задумала.

– Взаємно. Проходьте за стіл! – Шеріл показала їхні місця, а сама вона повернулася на своє крісло.

Коли чоловік із дівчиною присіли, він почув її шепіт біля самого вуха.

– Думаю, не варто говорити їй, що я все знаю про ваші минулі стосунки.

– Ти впевнена? – здивовано уточнив Алекс.

– Так. Просто довірся мені. Я не хочу показувати свої слабкості та страхи. Але якщо я права, то... – Ніка не стала домовляти свою фразу, уважно спостерігаючи за Шеріл.

Вечір потік своєю чергою. Після початку вечері чоловік познайомив свою дівчину з рештою гостей. Персонал ресторану тихенько обслуговували кожного, і якщо хтось із них здивувався, побачивши Ніку за столом поряд із босом, то навіть виду не показав.

Алекс лише одного разу помітив, як обмінялися посмішками Ніка із Жозефом, коли той підійшов до вікна роздачі. І він зрозумів, що його шеф-кухар уже давно про все здогадався.

Цей француз напрочуд відчував те, що було приховано від інших. Чоловік був вдячний Жозефу за його бажання знайти помічницю собі і за таку унікальну можливість познайомитися з Ніколь.

Несподівано Алекс відчув, як на його плече лягла чиясь жіноча рука, різко вириваючи його зі своїх думок.

– Все добре, Алексе? – він побачив поряд із собою Шеріл.

– Так, все чудово.

– Ми можемо поговорити з тобою наодинці пару хвилин? - Алекс повернувся до Ніколь, безмовно питаючи дозволу. І, отримавши її згоду кивком голови, тихенько підвівся і попрямував за подругою.

– Що ти хотіла? – чомусь йому не подобалася ця ситуація.

– Алекс… Алекс… А ти мене сильно засмутив, якщо чесно… Я чекала будь-кого побачити поряд з тобою, але тільки не цю білявку. От скажи, що ти знайшов у ній? Дивишся на неї, як кіт на сметану... Ще й дозволу питаєш... Куди ж подівся мій господар?

– Шер, що взагалі на тебе найшло? – здивовано запитав чоловік, не впізнаючи зовсім свою подругу дитинства.

– Скоріше це питання саме до тебе. Мені було дуже цікаво, кого ти так підчепив. А виявилося, що все це марна трата мого часу…

– Що ти несеш? Ти взагалі сама себе чуєш?

– Ооо, я чудово чую. І знаю, що говорю. Тільки ось довго ця тебе не витримає, я в цьому цілком упевнена, – посміхнулася вона у відповідь.

– Вона мене кохає, як і я її. Припини негайно це шоу. Усьому є межа!

І Алекс стрімко вийшов із холу, в якому вони розмовляли і одразу попрямував до Ніколь.

– Думаю, нам тут більше нічого робити. Ти мала рацію, що це найхреновіша затія, яка мені колись приходила в голову.

– Почекай ще пару хвилин, коли вона повернеться до зали. Я впевнена, що це ще не все, що вона задумала.

І справді за кілька хвилин Шеріл увійшла до приміщення, рішуче прямуючи саме до них з Алексом.

– Дівчинко, а скажи, як це – зустрічатися з бабником, який перетрахав у спеціальній кімнаті добру половину Лос-Анджелеса? – її очі налилися червоним від злості, коли вона виплюнула це питання Ніке прямо в обличчя.

– А ти з якою метою цікавишся? – несподівано для всіх запитала Ніколь із уїдливою усмішкою.

– Та ось цікаво стало, чи не гидко тобі з ним після такого в одну постіль лягати?

– Шер, що з тобою зараз відбувається? Що це все означає? – вже не витримав Алекс такого повороту, втручаючись у розмову двох дівчат.

– Дорогий, а твоя дівчина в курсі, що ми вже давно спимо з тобою разом, га?

– Припустимо, в курсі. А ти що хочеш поділитися досвідом? Чи думаєш, що я не знаю, як задовольнити свого чоловіка в ліжку? – переможно посміхалася Ніколь у той час, коли обличчя Шеріл витягнулося від подиву.

– Мда, Шер… Не чекав від тебе подібного… А я ще вважав тебе найближчою мені людиною, – розгублено промовив Алексіс, дивлячись тепер на Шеріл зовсім іншим поглядом. Він бачив перед собою абсолютно іншу, заздрісну, людину, якій точно не місце в його житті.

– Ти сам у всьому винен, Алексе! З самого початку наших стосунків тобі було зовсім начхати на мене. Принципи свої придумав аби трахати всіх підряд без зобов'язань. Тьху... А тут з'явилося якесь незрозуміле і непоказне дівчисько і все. Ти поплив як якийсь підліток. Аж гидко дивитися… – її погляд був сповнений такої люті, яку ще ніхто з присутніх жодного разу не бачив у ній. Вона навіть не помічала, що по очах течуть стежки сліз. – Я бігла до тебе першим дзвінком, мовчки розсовуючи ноги так, як ти хотів і вимагав. Щоразу я чекала, коли ти нарешті побачиш у мені дівчину, яка завжди поруч, яка потребує тебе. Але тобі завжди було похрін на це, – Шеріл тут же люто повернулася до Ніки. – А ти знаєш, що після першої зустрічі з тобою він жорстко відтрахав мене у своїй машині недалеко від ресторану?