Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій

Першу редакцію вірша поет, тоді жовнір австрійської армії В.Бобинський опублікував у складі диптиху «Синя чічка» у газеті «Буковина». Пісня поширилась серед січових стрільців, очевидно, після публікацій в «Українському слові» (1916 р., 30 вересня) та стрілецькому місячнику «Червона калина».

Подано за першодруком у газеті «Буковина» (Чернівці, 1916 р., ч. 17).

Михайло Гайворонський

Їхав стрілець на війноньку. У пісеннику «Сурма» і в реєстрі стрілецьких пісень М.Гайворонського позначено: «слова УСС». Тлумачення абревіатури знаходимо у спогадах Р.Купчинського, який описав історію появи пісні. Він стверджував, що слова «Їхав стрілець…» йому допомагали складати М.Гайворонський, Л.Лепкий, І.Іванець, Т.Мойсейович, а остаточну форму строф підібрав він сам до готової мелодії (див.: Купчинський Р. Невиспівані пісні: Вибрана лірика і проза. – Нью-Йорк, 1983. – 14 с.). Незадовго перед тим у гуртку своїх друзів М. Гайворонський наспівав згадану мелодію, яка походила із його «Стрілецької увертюри». Композитор пояснював, що створений мотив в’яжеться у нього з образом виїзду стрільця «на війноньку». Відтак з’явилась пісня, яку масово прийняли стрільці.

Подано за зб. «Повік не зів’яне». Стрілецькі пісні Михайла Гайворонського. – Тернопіль. Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву. – 1990. – 22 с.

Йде січове військо. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику «Сурма», 1922. – 24–25 с. Історія появи пісні подібна до обставин написання «Їхав стрілець на війноньку». При її складанні брало участь більше співавторів, що відобразилось на публікаціях, де був характеристичний запис «слова УСС». У 1920–1930-ті роки входила у збірники до переліку найбільш відомих стрілецьких пісень. Однак, це не вплинуло на її подальше поширення у позастрілецькому середовищі.

Подано за зб. «Пісні УСС на однорідний хор». Вип. ІІІ. М.О.Гайворонський. – Нью-Йорк, 1936. – 4–5 с.

Накрила нічка. Пісня складена на вічну пам’ять поручика УСС Осипа Яремовича, що загинув під Конюхами на Тернопільщині в 1917 р.

Подано за зб. «Пісні УСС на однорідний хор». Вип. ІІІ. М.О.Гайворонський. – Нью-Йорк. 1936. – 3–4 с.

Ой впав стрілець. Вірш автор написав ще у 1915 р. під впливом гірких спогадів про смерть товариша-сотенного УСС Михайла Суха. Пісня публікувалась у всіх більших збірниках і реєстрах стрілецьких пісень: «Тим, що впали», 1917, с. 58; «Сурма», 1922, с. 26–27; Матіїв-Мельник, [1923]. – 36 с.; «Хлопці ж бо то, хлопці», 1937. – 5.27 с.; Ковальчук, Шкрумеляк, 1939. – 30 с.; Лепкий, 1940. – 9 с.

Подано за зб. «Пісні УСС на однорідний хор». Вип. ІІІ. М.О.Гайворонський. – Нью-Йорк, 1936. – 10–11 с.

Ой казала мати. Подано за зб. «Стрілецькі пісні». Пісенник. Упорядник І.Щербаков. – Київ, Музична Україна, 1992. – 36 с.

Ой покрились білим снігом полонини. Подано за зб. Українські січові стрільці у піснях. Упор. М.Крищук. – Тернопіль. Редакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі. 1990. – 53 с.

Пройшли гори, пройшли доли. Зима 1914–1915 рр. Вважається, що пісня є присвятою командирові 1 сотні УСС Василеві Дідушку і була першою поетичною спробою композитора. У ній автор висловив свою повагу до старшини, стиль командування якого знав особисто. Сотня В.Дідушка 10 вересня 1914 р. першою з УСС вийшла на фронт, де відзначилась славними бойовими подвигами. У її складі воювали талановиті стрільці, відомі згодом старшини УСС та митці: Ф.Черник, А.Мельник, Р.Сушко, Р.Купчинський, М.Голубець, М.Гайворонський, М.Гайврилко та ін. (див.: Голубець М. Рік грози і надій 1914. – Львів, 1934. – 109–128 с.).

Подано за зб. «Сьпіваник УСС», 1918. – 100 с.

Слава, слава, отамане. Написана 1914 року в Карпатах.

Подано за зб. «Стрілецькі та патріотичні пісні». – Львів. 1944. – 5 с.

Микола Голубець

Ой нагнувся дуб високий. Р. Купчинський прокоментував обставини появи надто загально: «постала при УСС». Однак, за даними дослідників творчості М.Гайворонського, пісню виконував знаний оперний співак М.Голинський (1890–1973) уже в 1913 р. Це спростовує думку І.Іванця, який вказував на 1917 р. Вибір вірша М.Голубця був не випадковий. За спогадами, М.Гайворонський як композитор-початківець та майбутній січовий стрілець, організатор хору й духових оркестрів УСС, свідомо озвучував тексти, образи з яких виявились незабаром в суворій реальності війни.

Подано за зб. «Пісні УСС на однорідний хор». Вип. ІІІ. М.О.Гайворонський. – Нью-Йорк, 1936. – 9–10 с.

Клим Гутковський

Гей ви, стрільці січовії. Написана восени 1914 р., на Закарпатті. Ноти із «Сьпіваника УСС» (Відень, 1918. – 27 с.), де текст надруковано під назвою «Гей, ви, хлопці січовії». За інформацією із статті І.Боберського «Стрілецькі пісні і труби», слова уклали січові стрільці з ініціативи сотника УСС К.Гутковського під час переїзду легіону УСС з міста Стрия на Закарпаття. Пісня оформилася дещо пізніше, взимку 1915 р. Правдоподібно, виникла після того, як ім’я К.Гутковського прославилось в операціях на карпатському фронті. Вмотивовує припущення і тип мелодії, що подана у згаданому пісеннику із приміткою «угорська». Стосовно цього І.Боберський писав, що стрільці навмисне вибрали її, щоб «мадярам заспівати». Однак, переконливішою видається думка музикознавця В.Витвицького, який вважав, що саме на Закарпатті у стрілецькі пісні (серед яких згадує «Ой ви, стрільці січовії») проникають «мадярські мотиви». Це логічно з огляду на факт популярності серед усусусів деяких угорських народних пісень.

Подано за першодруком «Діло». – Відень, 1916, ч. 71, 15 березня.

Петро Карманський

Сповнилась міра. Найбільше виконували хори в 1916–1918 роках.

Подано за зб. «Повік не зів’яне». Стрілецькі пісні Михайла Гайворонського. – Тернопіль. Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву. – 1990. – 18 с.