Пригоди в оргазмотроні - Крістофер Тернер

«Вона була першою, кого я лиш знала, — ораторствувала Мейбл, — кого я знала із неприхованих пропагандистів плотських утіх». Маргарет навчила її «підсолодити задоволення й продовжити його… розтягнення й сексуалізація цілого тіла до позначки його тотальної чутливості, живості й довершеності».

РБ, 88.

Сексуальна стриманість та нервозність, «Правда про секс проти брехні про секс, неправильні уявлення та перебільшення», 1919, автор Вільям Дж. Робінсон.

Громада Онейда — утопічна комуна, що процвітала в середині дев’ятнадцятого століття, керувалася Джоном Гемпфрі Нойзом, біблією котрого була «Камасутра». Організація заснувала нову форму полігамії, яку Нойз охрестив як «складний шлюб». Група Онейда практикували те, що вони називали «чоловічою стриманістю», що забороняло чоловічу еякуляцію під час сексу, що, звичайно ж, було б анафемою для Райха. (Попри цю практику, за двадцять з гаком років у проміскуїтетній громаді із двохсот п’ятдесяти людей народилося всього лиш сорок дітей.) Все ж жоден із цих рухів так і не мав тривалого й широкого впливу, й ані Істмен, ані група нон-конформістів Делла, чий радикальний виклик загальноприйнятій моральності зламався у хвилі сексуальних ревнощів, не добилися успіху. Подейкували, що допоки в Америці Райх лікував Гемпфрі Нойза молодшого, дитячий лікар зійшов з патріаршого поста Онейди.

233.

238.

233.

Найбільша спільнота німецьких емігрантів зібралася у Вашингтон-Гайтс — місцині, яку знали під назвою «Четвертий Рейх», але Джексон Гайтс та Форест-Гіллз у Квінзі також були популярними осередками емігрантів. «Ці от вищезгадані території, — пише історик Ентоні Гейлбат у своїй праці “У райськім вигнанні” (1983), — є найбільш населеними та озелененими в місті, мабуть, нагадували новим жителям про старі райони Берліна та Відня”».

39.

Щоденник, 62–63.

Див. PR Стюарта Мювена і дайте відповідь на антикорпоративне послання, що містилося в позитивному відклику Рузвельта про цю книгу, Новий Курс.

Див. shivelbush ch Kinship?

Щоденник, 38.

Одним з експонатів була часова капсула, яку не можна було відкривати до 6939 року нашої ери. Вона містила послання для майбутніх поколінь від двох емігрантів — Альберта Ейнштейна та Томаса Манна, ну й інші сувеніри із доби депресії, що затягнулася, як ото, наприклад, пачка цигарок «Кемел», фігурка Міккі Мауса, долар монетами і примірник «Віднесених вітром». Капсула була зроблена у формі торпеди, наче нею збиралися вистрілити в космос, а не закопати на тисячі літ.

1939, с. 23.

Він все ж зумів віднайти вияви песимізму у «зоні забав» ярмарки, яка містила сюрреалістичний фантастичний ландшафт: ризиковану водну фантазію, на якій жінки, одягнуті, мов русалки, оголені до талії.

Ґей, 570.