Пригоди в оргазмотроні - Крістофер Тернер
Ff RSOF, 9.
(обратно) 151Джонс, 127.
(обратно) 152МШ, 85. Див. СА с. 8 для Райхової відповіді на критику.
(обратно) 153RSOF, 15.
(обратно) 154ФО?
(обратно) 15533.
(обратно) 156Eros and Inwardness in Vienna: Weininger, Musil, Doderer By David S. Luf 2003 (151) [Ерос та замкнутість у Відні: Вайнінґер, М’юзіль, Додерер. Девід С. Луф, 2003, (151)].
(обратно) 157Народ, 33.
(обратно) 158Народ, 33.
(обратно) 159Історик Енсон Рабінбах сходиться у думках з Райхом. «Наслідковий параліч [соціал-демократів] після 1927-го, — писав той, — є ключовим аспектом перемоги авторитарного диктаторства 1930-х, а не просто його наслідком».
(обратно) 160Лафт, ерос, 4.
(обратно) 161Зарет, 221.
(обратно) 162Івен, 134. Стосовно 15 липня, то, на підставі того, що за акти насильства здебільшого відповідальна жорстока поліція, можна помітити, що Фрейд збазував своє дослідження «Психології груп» на праці французького полісмена, Густава ле Бона, чия страхомісна книга The Crowd: A Study in the Popular Mind [Натовп: Дослідження за версією людських думок (1895)] застерігала: «Дане Богом право мас вже зовсім незабаром замінить таке ж право королів». «Теперішня цивілізація — нестабільна й висить на кожній волосині, що дивним чином ще якось не увірвалась, — застерігав ле Бон, неначе закликаючи повернутися до монархії. — Чернь стала суверенною, й наплив варваризму назріває. Цивілізація все ще може видаватися блискучою, бо ж зовнішній фронт — результат праці довгих століть — ще не впав, але ж насправді є доктриною, що потроху спускається до своїх руїн, які не мають на чім стояти й обов’язково впадуть під час першого же шторму». Фрейд поділяв страх революційно-налаштованого натовпу ле Бона й відчуття нестабільності культури.
(обратно) 163Зарет, 219.
(обратно) 164Цит. із Terrible Honesty [«Гола Правда»], 144.
(обратно) 165Народ, 25.
(обратно) 166Штайнер, 61.
(обратно) 167Рабінбах, розд. 2.
(обратно) 168Davos as Health Resort, 1907, с. 239 [«Давос як лікувальний курорт»].
(обратно) 169Народ, 18.
(обратно)