Чигиринські походи. 1677–1678 - Юрій Володимирович Сорока

року і завершив війну за володіння Правобережною Україною.

Згідно з Бахчисарайським трактатом кордон між Туреччиною і Гетьманщиною встановлювався по Дніпру, а турецький султан і кримський хан зобов'язалися не допомагати ворогам Москви, до яких, безумовно, було віднесено Юрія Хмельницького та вірних йому козаків. Як і в договорах між Московським царством і Річчю Посполитою, інтереси України не враховувалися під час підписання Бахчисарайського миру. Москва з мовчазного дозволу турків приєднувала Лівобережну Україну, Запорожжя та Київську землю з містами Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль і Дідівщина. Йдучи на поступки, зі свого боку, Москва погоджувалася щорічно виплачувати кримському ханові так звані «страти» — певну суму, інакше кажучи, данину.

Стосовно того, кому ж мають належати решта земель Правобережжя, у трактаті встановлювалося, що протягом 20 років територія між Дністром та Південним Бугом має залишатися незаселеною — на ній обидві сторони не мали права будувати і оновлювати фортеці й населені пункти. Не забули московські дипломати й про права козаків — згідно з постановою ті отримували право на рибну ловлю, видобуток солі та вільне плавання по Дніпру та його притоках до Чорного моря. А за таку щедрість Москва заплатила з тієї ж таки козацької кишені — кримці та ногайці отримували відтепер право кочувати і промишляти на обох берегах Дніпра. Утім, як показав час, не татари були тепер головною загрозою для існування створеної Богданом Хмельницьким Козацької республіки — України.

Примітки
1

Кварцяне військо — наймане військо шляхетської Польщі в XVI–XVIII ст. Уперше створено в Речі Посполитій в 1562 році за часів правління Сигізмунда II Августа. Кварцяне військо утримувалося за рахунок четвертої частини (кварти) прибутків від королівських маєтків (звідси і його назва).

(обратно) 2

Девширме — дослівно «податок кров'ю». Так називався набір у яничари, який був однією з повинностей немусульманського населення Османської імперії.

(обратно) 3

Равелін (лат. ravelere — відокремлювати) — фортифікаційна споруда трикутної форми, яка розташовувалася попереду кріпосного рову в проміжку між бастіонами. Вона слугувала для перехресного обстрілу підступів до кріпосного обводу, а також для підтримки своїм вогнем сусідніх бастіонів.

(обратно) 4

Фашина — в'язка лозин, пучок хмизу, перев'язаний скрученими лозинами або мотузком.

(обратно) 5

Больверк (нім.) — бастіон, укріплення.

(обратно) 6

Куртина (фр.) — частина фортифікаційної споруди. Фортечна стіна між фланками двох суміжних бастіонів або між двома вежами.

(обратно) 7

Іспанська рогатка (нім. spanischerreiter). Ці рогатки, що служили для захисту від нападу кавалерії, складалися з пік і чотирикутної колоди. Колода мала велику кількість отворів на невеликих відстанях один від одного, в які навхрест вставлялися піки. У результаті виходили свого роду козли, які досить успішно стримували кавалерійські атаки.

(обратно)
Оглавление Пролог Розкол України на лівобережну і правобережну Руїна Гетьманування Петра Дорошенка і його спроби залучити Османську імперію до боротьби за незалежність гетьманщини від Речі Посполитої та Московського царства Облога Кам'янця — Подільського турецькою армією в 1672 році Армія Османської імперії, її склад і тактика ведення бойових дій Початок протистояння Лівобережної України і Московського царства з Османською імперією в 1674 році Перший Чигиринський похід 1677 року Другий Чигиринський похід 1678 року Епілог