Спалені обози - Євгеній Григорович Куртяк

Галицька Армія має повну автономію — устрій, склад, мову, прапор, герб, гімн та інше. Галицька Армія не буде вжита проти Петлюри. Корпус Коновальця належить Галицькій Армії. Галицька Армія переводиться на територію, вільну від пошестей, і їй надається кількамісячний перепочинок, матеріальне забезпечення, допомога хворим. Для поповнення Галицької Армії будуть вжиті заходи щодо спровадження до неї полонених галичан-українців з Італії, а також галицької бригади з Чехії, котра перейшла на її територію під час польського наступу нинішньої весни. Далі. Диктатор має повну суверенність над армією, а сам він і його уряд перебираються в Одесу, де йому буде надана можливість зав’язати вільні зносини з Європою. Щодо денікінського командування, то в Галицьку Армію мають бути призначені денікінські офіцери не як контрольні органи, а як особи для вирішення на місці спірних питань. — Тарнавський задумався. — Здається, все. Пане Шаманек, маєте щось додати?

— Ні-ні! — затрусив головою полковник.

— В такому разі, панове старшини, вже вирушайте, і зичу вам щасливої дороги, — Тарнавський підвівся й потиснув кожному руку. — Лишень проводьте гнучку політику.

— Спробуємо, — сказав Ярослав.

І трійка — Грицан, Лисняк та Левицький — покинула штаб, — надворі лив надокучливий холодний дощ.

Цього разу фронт перейшли без будь-яких ускладнень, хоча добралися у Зятківці лише наступного дня. Слащов зустрів їх як добрих знайомих, привітно й зичливо. І відразу почалися переговори. Слащов відрекомендував своїх представників:

— Полковник Дуб’яго — глава, Коновалов і Саборський, — генерал не тикав на кожного пальцем, а лиш кивав головою.

— Дуже приємно, — сказав Грицан і в свою чергу назвав себе та своїх побратимів, анітрохи не ніяковіючи, що представники Галицької Армії були чином нижче.

— Дозвольте, господа, — першим заговорив Коновалов. Заговорив і вразив галичан; з одвертим чолом і ясним поглядом, бувалий, він звертався чистою українською мовою. — В інтересі обох армій якнайскоріше покінчити безсмислиці. Я зачитаю наш проект і надіюся, що ви цей протокол з деякими формальностями підпишете і вже нині принесете своїй армії фізичний та моральний відпочинок.

Не питаючи ні в кого згоди, він почав читати. Ярослав був приголомшений таким крутим поворотом, але поволі заспокоювався: те, що пропонувала денікінська сторона, багато в чому збігалося з тим, чого вимагав Тарнавський. Коли Коновалов закінчив, Дуб’яго спитав:

— Чи погоджуєтесь?

— Передай, Ярославе, умови Начальної команди, — підказав Лисняк.

— Загалом погоджуємося, але прошу вислухати і нас, — облизавши губи, Грицан вийняв записничок.

Переговори тривали кілька годин. Були жаркі дискусії, раз навіть денікінські полковники покинули вагон-салон, де вони велися, але перегодя знову сіли за спільний стіл, і врешті-решт був вироблений остаточний документ:

«Протокол перемир’я, заключеного між представниками Добровольчої армії з одного і представниками Галицької Армії з другого боку.

(6 листопада) 24 ст. ст. жовтня 1919. Станція Зятківці.

…При провіренню повновластей стверджується:

1. Повновласть представників Добровольчої армії установлена особистим повідомленням коменданта військ Новоросійської області генерал-лейтенанта Шіллінга.

2. Повновласть представників Галицької Армії дав Начальний комендант Галицької Армії генерал-четар Тарнавський під датою 5 падолиста н. ст. 1919, ч. 6897.

Рішено:

1. Галицька Армія переходить в повнім складі з етапними установами, складами і залізнодорожним майном на сторону російської Добровольчої армії і віддається в повне розпорядження Головного коменданта збройних сил Півдня Росії[1], в теперішній час через коменданта війська Новоросійської області[2].

2. Галицька Армія, під час перебування у вище вказанім підчиненню, не буде вжита до боротьби з армією Петлюри, яка діє на фронті, і до одержання окремої задачі відводиться в тил.

3. Галицький уряд через недостачу території спинює тимчасово свою діяльність і переходить під опіку російської Добровольчої команди. До часу вказання місця осідку він поселяється в Одесі, куди негайно переїздить.

4. При головнім штабі Галицького війська знаходяться представники російської Добровольчої команди для вирішення на місці всіх біжучих питань оперативного, адміністративного і господарського характеру.

Головний галицький штаб посилає до штабу Новоросійського війська офіцерів для зв'язку в числі, яке буде вказане комендантом війська Новоросії.

5. Сей протокол входить в життя з днем його підписання. Від того дня Галицька Армія сповняє всі зарядження Добровольчої команди.

6. Галицька Армія, починаючи 25 ст. ст. жовтня[3], приступає до зосередження в районі Погребище — Липовець.

7. Питання, підняті галицькими представниками про внутрішнє життя Галицької Армії і про право зносин галицького правительства з чужими державами, оставляються не рішеними до одержання пояснень від генерала Денікіна.

Для сього галицька делегація, призначивши одного представника для негайного вручення свого протоколу Галицькій Начальній команді, в складі двох других представників переїздить в Одесу, в штаб війська Новоросійської області.

8. Для вигоди зносин обі сторони обов’язуються зараз установити телеграфічний зв’язок на апаратах Морзе, причім включно до Липовця роблять це добровольці, а далі до Вінниці галичани.

…На основі уповноваження Головного коменданта збройних сил Півдня Росії ген. Денікіна потверджую сей протокол.

Станція Зятківці, 24 ст. ст. жовтня 1919.

Комендант війська Новоросійської області генерал-лейтенант Шіллінг.

— Вітаю вас, господа, — генерал Слащов говорив цілком щиро, — я радий, що ми дійшли порозуміння. А тепер чисто, так сказати, технічне питання: хто з вас поїде в Одесу?

Хвилина замішання. Галичани зглянулись допитливо один на одного, і Грицан, не довго думаючи, вирішив за всіх:

— Отаман Лисняк і сотник Левицький.

— Дуже хорошо, — задоволено сказав Слащов. — А з вами до Вінниці поїде