Збірка творів - Вільям Шекспір

Достойний ви суддя — це ясно нам;

Ви знаєте закон, і справу цю

Ви зрозуміли добре. Ви — підпора

Законних прав, а через те прошу:

Кінчайте суд, виносьте швидше вирок.

Душею вам своєю присягаюсь:

Немає в світі язика такого,

Щоб міг змінити рішення моє!

Я вимагаю плати по розписці!

АНТОНІО

Всім серцем я благаю суд кінчать

Цю справу — винести свій вирок.

ПОРЦІЯ

Добре,

Хай буде так. Готуйте ваші грудй

Під ніж його.

ШЕЙЛОК

О судія правдивий!

О мудрий молодий суддя!

ПОРЦІЯ

Бо сенс

І текст закону з стягненням тим згідні,

Що вписане в умову.

ШЕЙЛОК

Щира правда!

О мудрий, чесний судія! Наскільки ж

Своєю мудрістю старіший ти,

Ніж маєш вигляд!

ПОРЦІЯ

Оголіть же груди!

ШЕЙЛОК

Так, груди! Благородний судіє,

Так. Правда ж, так стоїть тут у розписці?

Десь близько біля серця — адже так?

ПОРЦІЯ

Так, правда. А чи є тут терези,

Щоб зважити те м’ясо?

ШЕЙЛОК

Ось вони,

Уже напоготові.

ПОРЦІЯ

Приведіть

Хірурга, Шейлоку, на власний кошт,

Щоб рану той йому перев’язав,

Бо зійде кров’ю він.

ШЕЙЛОК

А так хіба

Зазначено в умові?

ПОРЦІЯ

Ні, цього

Немає там, та й не потрібно! Ви

Повинні це зробити з милосердя.

ШЕЙЛОК

Не можу, бо цього нема в умові.

ПОРЦІЯ

То, може, хоче зараз нам купець

Сказати щось від себе?

АНТОНІО

Дуже мало.

Я вже озброївся й на все готовий.

Бассаніо, мені подайте руку.

Прощайте, не карайтеся, мій друже,

Що спричинились до моєї згуби.

Поставилась до мене доля краще,

Аніж до інших: часто як вона

Примушує людей переживати

Примножені багатства і з очима

Погаслими, з поморщеним чолом

Повік терпіти горе злиднів. Ні,

Повільні ці страждання не для мене.

Привіт дружині вашій гідній! Ви

Скажіть, як вас любив я, і віддайте

Мені, померлому, належну шану.

Сама вона розсудить, чи Бассаніо

Мав друга щирого, який його

Любив. Сердечно вас прошу — не кайтесь,

Що втратили ви друга, як і він

Не кається, що заплатив ваш борг.

Я вмить його всім серцем оплачу,

Аби встромив єврей ножа чимглибше.

БАССАНІО

Антоніо, я одруживсь недавно

І над життя люблю свою дружину.

Проте життя, дружина, цілий світ

Для мене важать менше, аніж ви!

Дияволу цьому я все віддав би.

Пожертвував би все, аби лиш міг

Урятувати вас!

ПОРЦІЯ

А що, коли б

Дружина ваша ті слова почула?

Гадаю, що вона не склала б вам

Великої за те подяки.

ГРАЦІАНО

Маю

І я дружину, і люблю її!

Проте волів би я, щоб в небесах

Була вона тепер, щоб хоч одну

Із всемогутніх сил вона вблагала

Угамувать єврея дику лють!

НЕРІССА

Гаразд, що ви бажаєте цього

За спиною дружини, бо інакше

Вам, певно б, добре перепало вдома!

ШЕЙЛОК

(убік)

Ото чоловіки у християн!

Одну дочку я маю, а проте

Волів би видати її за когось

Із племені Варавви, ніж віддати

Християнинові такому!

(Вголос)

Ох!

Минає час! Я вироку чекаю!

ПОРЦІЯ

Ти можеш взяти м’яса фунт із тіла

Цього купця. Присуджує так суд,

Дає його закон.

ШЕЙЛОК

Суддя правдивий!

ПОРЦІЯ

І фунт отой ти вирізати мусиш

З його грудей. Так дозволя закон,

Присуджує так суд.

ШЕЙЛОК

Суддя премудрий!

Оце-то вирок! Ну, іди ж, готуйся!

ПОРЦІЯ

Ні, постривай; не все ще я сказав.

Тобі й краплини крові не дає

Оця розписка; тут стоїть виразно:

Фунт м’яса. Тож бери, що слід: фунт м’яса,

Бо він тобі належить за законом.

Проте, коли, вирізуючи м’ясо,

Хоч краплю християнської проллєш

Ти крові — все майно твоє, всі землі

Республіка у тебе конфіскує:

Такий в Венеції закон.

ГРАЦІАНО

О мудрий!

О праведний суддя! Ти чув, єврею?!

ШЕЙЛОК

Такий закон?

ПОРЦІЯ

Сам бачити це можеш.

Ти правосуддя вимагав — то знай:

Його одержиш більше, ніж бажав.

ГРАЦІАНО

О мудрий судія! Ти чув, єврею?

Учений, мудрий судія!

ШЕЙЛОК

Приймаю

Умову я. Сплатіть утроє борг —

І хай іде собі християнин.

БАССАНІО

Ось гроші.

ПОРЦІЯ

Ні, стривайте! Правосуддя

Єврей тут вимагав; не поспішайте, —

Хай він бере лише свою пеню.

ГРАЦІАНО

Єврею, чув? О праведний суддя!

О мудрий, праведний суддя!

ПОРЦІЯ

Берися,

Берися ж різати у нього м’ясо.

Гляди, щоб не пролив ти й краплі крові.

І вирізати маєш тільки фунт —

Не більше і не менше, бо коли

Ти більше виріжеш, ніж фунт, чи менше,

Коли вагу ти збільшиш або зменшиш

Хоч би на часточку щонайдрібнішу

Малого скрупула, коли хоча б

На волосинку терези твої

Нахиляться — тоді померти мусиш,

І буде конфісковано усе

Твоє майно!

ГРАЦІАНО

О другий Даніїл!

Це — Даніїл, єврею! Нехристе,

Тепер ти у моїх руках.

ПОРЦІЯ

Чого ж

Єврей спинивсь? Бери мерщій пеню.

ШЕЙЛОК

Віддайте капітал мені назад,

І я собі піду.

БАССАНІО

Готовий він

Уже давно. Ось, маєш.

ПОРЦІЯ

Грошей тих

Перед судом він зрікся; має взяти

Лиш те, про що написано в розписці.

ГРАЦІАНО

О Даніїл! Так, другий Даніїл!

Єврею, дякую тобі, що ти

Мені те слово нагадав.

ШЕЙЛОК

Це як же?

І капітал я навіть не одержу?

ПОРЦІЯ

Одержиш ти саму лише пеню —

Бери її на власний страх.

ШЕЙЛОК

Нехай

Диявол має з вами розрахунки!

Мені нема про що тут говорити.

ПОРЦІЯ

Стривай, єврею! Наш закон тепер

На тебе закладає позов. Слухай!

В законах це записано венецьких:

Якщо поважиться хто з чужоземців

Так чи інакше на життя когось

Із наших громадян — чи прямо, чи

Непрямо — й суд те доведе, тоді

Усе добро, яким він володіє,

Бере казна республіки собі

І ділить все надвоє: половина

Їй, зостається, друга — йде тому,

На кого важився той іноземець.

Життя ж його залежить лиш від дожа:

Він може милувати чи карати

Чужинця, й радитись йому ні з ким

Не треба. Отже, я й кажу: наш суд

На тебе закладає позов; суд

Довів, що на життя купця Антоньйо

Ти важився непрямо й прямо; ти

За це відплати заслужив і мусиш

Підпасти під закон, що я його

Назвав. Тож падай в ноги і благай,

Щоб дож тебе помилував від кари.

ГРАЦІАНО

Проси, щоб зміг повіситись ти сам;

А через те, що все твоє добро

Тепер в казну венецьку переходить

І грошей ти не матимеш купить

Собі бодай мотузку, то, виходить,

Тебе повісять коштами казни.

ДОЖ

Щоб ти, єврею, бачив, що несхожі

Твої і наші почуття, тобі

Життя я сам дарую, не