Збірка творів - Вільям Шекспір
Своєю владою зібрання суду,
Якщо сюди ще нині не прибуде
Белларіо, учений доктор. Я
Послав по нього; помогти він має
Цю славу розв’язати.
САЛЕРІО
Ваша світлість,
Надворі жде гонець; листи привіз
Він з Падуї від доктора Белларйо.
ДОЖ
Несіть сюди листи, гінця покличте!
БАССАНІО
Антоніо, кріпися, не сумуй!
Я швидше сам євреєві віддам
Життя своє, і плоть, і кров, і кості,
Ніж допущу, щоб ти пролив за мене
Хоча б одну краплину крові.
АНТОНІО
Я —
Немов вівця та хвора ув отарі,
Лиш на заріз придатна: плід слабкий
Додолу падає раніш за інші.
Хай і зі мною буде так. Зробить
Ви кращого не можете нічого,
Бассаніо, як жити й пом’янути
Мене надгробним теплим, щирим словом.
Входить Нерісса в убранні адвокатського писарчука.
ДОЖ
Ви
Із Падуї, від доктора Белларйо?
НЕРІССА
Так, ваша світлосте. Він шле привіт! (Подає листа)
БАССАНІО (до Шейлока)
На що ножа ти гостриш так завзято?
ШЕЙЛОК
Готуюсь різать борг з банкрота.
ГРАЦІАНО
Лютий!
Не на підошві — на своїй душі
Ножа ти гостриш. Ні катівський меч,
Ані метал ніякий не зрівнять
З твоїм запеклим, гострим, злобним серцем!
Невже тебе не може зворушити
Благання жодне?
ШЕЙЛОК
Ні, не може жодне,
Яке б зумів придумать розум твій.
ГРАЦІАНО
Бодай же ти пропав, жорстокий пес!
Нехай життя твоє для правди буде
Докором вічним! Я уже, здається,
Ладен під сумнів взяти й віру; я
Повірити ладен, як Піфагор,
Що може дух звірячий переходить
В тіла людей. Твій дух похмурий жив
У тілі вовка, і коли його
Повішено за те, що він загриз
Людину, то душа його запекла
Із зашморгу переселилась просто
До тебе в тіло, увійшла в утробу
До матері нечистої твоєї,
Коли ти там лежав. Ти справжній вовк,
Бо ти пожадливий і кровожерний,
Бо хижий ти.
ШЕЙЛОК
Ні лайкою, ні криком
Печаті на моїй розписці стерти
Тобі не пощастить. Собі ти лиш
Надсадиш груди. Краще, мій юначе,
Побережи дотепний розум свій,
А то загине він. Я тут стою
По праву.
ДОЖ
З Падуї Белларйо пише.
Що молодого, вченого юриста
Він посила до суду. Де ж він?
НЕРІССА
Тут.
Чекає він на відповідь, чи ви
Захочете його прийняти.
ДОЖ
Так,
Від всього серця! То нехай із вас
Хтось троє-четверо по нього підуть
І проведуть з пошаною сюди.
Тим часом хай послуха суд листа,
Що пише нам Белларіо учений.
ПИСАРЧУК (читає)
«Ваша світлосте, маю вас повідомити, лист застав мене тяжко хворого. Але саме тоді, коли прибув сюди посланець, у мене гостював один молодий доктор з Рима, Балтазар. Я познайомив його з позовом, що його подав єврей на купця Антоніо; багато книжок із цього приводу переглянулими з ним разом. Він знає мою думку і, підсиливши її власною вченістю, познайомить вас із нею. На ваше прохання посилаю його вашій світлості замість себе для розв’язання згаданої справи. Прошу: хоч він ще надто молодий, проте не відмовте йому в повазі, бо ще ніколи не зустрічав я такого молодого тіла з такою старою головою. Залишаю його на вашу ласку; але переконаний, що рекомендацію мою він якнайкраще виправдає на ділі сам».
ДОЖ
Ви знаєте, що пише наш Белларйо.
А ось іде, мабуть, і доктор сам.
Входить Порція в убранні доктора права.
Потиснути дозвольте руку вам.
Прислав сюди вас наш старий Белларйо?
ПОРЦІЯ
Так, ваша світлосте.
ДОЖ
Вітаю вас!
Прошу, займайте місце. Вам, звичайно,
Уже відомий позов, що зібрав
Цей суд?
ПОРЦІЯ
Я знаю справу до кінця.
Хто ж тут купець, а хто єврей?
ДОЖ
Антоньйо!
І Шейлок! Ближче підійдіть до нае!
ПОРЦІЯ
Вас звати — Шейлок?
ШЕЙЛОК
Шейлок — звать мене.
ПОРЦІЯ
Ви подали занадто дивний позов!
Проте в Венеції такий закон,
Що вам відмовити не може суд
Розглянуть вашу справу.
(До Антоніо)
Це на вас
Така чекає небезпека?
АНТОНІО
Так.
Цього він вимагає.
ПОРЦІЯ
Ви розписку
Визнаєте?
АНТОНІО
Так, визнаю.
ПОРЦІЯ
Тоді
Єврей повинен бути милосердий.
ШЕЙЛОК
З якої ж то причини я повинен?
Скажіть мені.
ПОРЦІЯ
До милості такої
Присилувать не можна. Наче дощ
Рясний, вона на землю тихо пада
З небесних хмар; благословення в ній
Подвійне, бо благословля вона
Тих, хто дає і хто її приймає.
Це сила найсильніших! Прикраша
Вона монархів більше, ніж корона!
А їх монарший скіпетр — символ тобто
Їх гідності і величі — найперша
Ознака тимчасовості їх сили,
І він вселяє перед королем
Лиш страх. Від скіпетра значніша милість!
Вона царює в серці королів,
Вона — то атрибут самого Бога!
Могуть монарша лиш тоді подібна
До Божої, коли творити може
І милосердий, і правдивий суд.
Єврею, правосуддя просиш ти,
Але подумай, зваж мої слова:
Коли б усім платилось по ділах,
То хто спастися міг би? Всі ж бо ми
Благаємо в молитві милосердя,
І милосердим бути нас навча
Молитва. Я для того це кажу,
Щоб ти зм’якшив свій справедливий позов.
Відмовиш ти — Венеції закон
Повинен винести суворий вирок
І засудить купця.
ШЕЙЛОК
Хай упадуть
Мені на голову мої діла!
Закону вимагаю я і сплати
По зобов’язанню!
ПОРЦІЯ
Хіба не може
Антоніо сплатить грошима?
БАССАНІО
Може.
Даю за нього тут подвійну суму.
Якщо цього замало, я готовий
Удесятеро збільшити її
І головою, серцем та руками
У тому поручуся. А коли
Й цього йому замало, о, тоді,
Виходить, злість перемагає правду!
Благаю вас, єдиний раз закон
Ви владі підкоріть своїй, вчиніть
Неправдою малою вищу правду
І лютого диявола злу волю
Приборкайте!
ПОРЦІЯ
Ні, так не можна! Ні!
В Венеції нема такої сили,
Яка могла б закон наш непохитний
Змінити. Прецедент такий в майбутнім
Подав би прикрий приклад. Це могло б
Численних лих накоїти в країні.
Ні, так не можна.
ШЕЙЛОК
О! Це Даніїл
Прийшов судити нас! Так, Даніїл!
О мудрий, юний судія! О, як
Тебе я високо шаную!
ПОРЦІЯ
Прошу,
Дозвольте глянути мені на ту
Розписку.
ШЕЙЛОК
Докторе шановний мій.
Будь ласка, ось вона!
ПОРЦІЯ
Адже тобі
Дають утроє більшу суму, Шейлок?
ШЕЙЛОК
А клятва? Клятва? Дав я небу клятву!
Я гріх тяжкий на душу не візьму
І не зламаю клятви! Ні! За всю
Венецію того я не зроблю!
ПОРЦІЯ
Строк зобов’язання минув, тому
Єврей цей може вирізать законно
В Антоніо у грудях м’яса фунт.
Проте, єврею, милосердий будь,
Візьми потрійну суму і дозволь
Це зобов’язання порвать.
ШЕЙЛОК
Коли
По ньому повністю
