Плуг - Павло Григорович Тичина

І ні в кого було спитать: кого ж нам на Вкраїну ждать? — Кармелюк. — Сковорода. На могилі Шевченка. ІІІ
А за Трипіллям на горі уже гримів Зелений. Заворушилися в Таращі… — дощі, дощі — Пішли ми в Канів. Вишневі вулички, базар. Театр немов обора. А вниз, до річки, від Собора — все яр та яр… Кого ж то б'ють? — І це свобода? — Мовчи! карательний отряд не може взяти хабара? — Коли вже здохне лютий гад і не душитиме народа! Вертаємось… — Пора! Пора! — стрічають нас на "Чайці". Куди пора? тікать? від кого? Підем і ми в повстанці — сміємось. І хтось промовив: чекайте, отут живе ж десь Винниченко. … Ой Княжа Гора! височенька. Месія
Уявляю — (страшна мить!) — Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п'яне: — В розстріл! на тротуар! І місяць встане як на пожар. Замість дощу, замість роси — каміння з неба… І чиїсь голоси: — Не треба! не треба! Каліка, поспішаючи кудись, наступить на дитину. І всі будуть кричать без упину: — Месію! Вітайте Месію! — Осанна Йому, Він прийшов! І кров смертний екстаз перетворить у мрію. Із циклу "Сотворіння Світу". І
Спервовіку не було нічого —   тільки сила,     рух! Спервовіку замість бога   огняні крила,     а над усім дух… І підняв огонь свої долоні:   бурі веселі! —     хоче думать туман. Змовкли хори червоні.   І встали скелі.     Зашумів океан… день перший Із циклу "Сотворіння Світу". II
Вже би' заснув сиз вечір.   Заснула Єва — тихо.   Лежить отара — ніч. Адам з шатра виходить.   Прийшов і став — печера.   Розклав огонь — кує. Взоріли бяху зорі.   Збудилась Єва — тихо.   Дзвенить залізо? — ніч. Прийшла: йди спать! — не чує.   Стоїть Адам — задумавсь.   А коло нього — плуг. день другий Із циклу "Сотворіння Світу". ІІІ
Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу.   Самі ж на трон і як царі. "Ми тут внизу, боги вгорі. Ідіть на фабрики й копальні,   нещасні торбарі!" Гукнули бідні: ближні й дальні! Не телеграми привітальні,   а кулю в лоба глитаям! Візьмім, візьмім на гострі леза!       Всім краям —     Марсельєза! день передостанній Листи до поета. Триптих
 І. Еллади карта, Коцюбинський,