Від нікчеми до надлюдини - Ігор Кузьма
Бережіть своє здоров'я! Це другий за значимістю капітал, яким ви можете розпоряджатися, і який завжди під руками, це ваша частина, ваш законний інструмент. Якщо вам не подобається ваше нинішнє оточення і нинішній стан речей, не подобається ваше тіло, рівень вашого інтелекту або ступінь емоційної стійкості, не поспішайте ненавидіти і зневажати всі ці свої якості. Замість цього спокійно зробіть «ревізію». Ви повинні розуміти, що дані вам від народження ресурси або те, що ви придбали протягом свого життя це те, чим ви володієте на даний момент і нічого іншого у вас немає. Тому, для початку, полюбіть себе таким, яким ви є зараз, змиріться зі своїм нинішнім становищем, зрозумійте, що ви є лялечкою, з якої може вилупитися прекрасний метелик. Важко уявити собі ситуацію, коли курча ненавидить яйце, з якого воно вилупилося або рослина ненавидить зерно, з якого вона виросла. Якщо вам не подобаються ваші м'язи — йдіть в спортзал, не подобається ваш голос — співайте і розвивайте дикцію. Якщо не подобаються ваше оточення, люди, з якими доводиться мати справу — поступово, ненав'язливо міняйте їх, попутно не забуваючи, що головні зміни повинні відбуватися в вас самих. Ви не повинні і навіть не маєте право вимагати від себе і від оточуючих неможливого, але того, що в ваших силах і того, що ви відчуваєте, люди повинні робити по відношенню до вас, ви можете і повинні вимагати і наполегливо цього добиватися. Ми не можемо зупинити зміни, вони відбуваються, незалежно від нашого бажання і участі. Зате, в наших силах, скорегувати ці зміни, направити їх у потрібне для нас русло.
Перш за все, ми повинні взяти на себе повну відповідальність за наш сьогоднішній стан. Пройде час, і ніякі виправдовуння не будуть прийматись до уваги, якщо результати прожитого життя будуть нікчемними і малозначущими. Цінуйте свій час, але не поспішайте! Уявіть собі, що у вас є мільйон доларів (або сто мільйонів), прекрасний будинок, красива дружина, і все що завгодно, крім здоров'я. Чи будете ви насолоджуватися життям, маючи всі блага світу, крім такої «маленької» деталі, як міцне здоров'я? То ж бо! Тому починайте або виконуйте паралельно основному заняттю регулярні фізичні вправи. Не треба шукати чогось унікального і універсального. Підходить все: швидкі прогулянки, біг, тренажерний зал, плавання, йога і.т.д. Має значення не те, чим займатися, а те, як займатися. Спочатку можна приділяти заняттям зовсім мало часу, але потім вам самим вже захочеться займатися все довше, одержуючи від занять все більше і більше задоволення, а не змушуючи себе мучитися, виконуючи фізичні вправи.
Сюди ж слід віднести рекомендації по правильному раціональному харчуванню. Нічого нового: не переїдайте, їжте свіжу, здорову їжу. Побільше каш, фруктів, овочів, зелені. Коротше — вітамінів, клітковини. Пийте достатньо багато чистої води, натуральних соків. Є чітка формула, що складається всього з п'яти слів і гарантує втрату ваги і хорошу фізичну форму. Вона звучить дуже просто: «Менше їжі і більше вправ».
Хороший, міцний сон теж займає не останнє місце в збереженні відмінного здоров'я. Спіть достатньо, але не пересипайте, інакше весь день будете млявими і сонливими.
А тепер, для підняття вашого бойового духу приведу тут одну стару притчу:
… Захворів імператор. Жахнулася свита, зраділа свита. Недуга прикувала його до ліжка. Лікарі стали його лікувати. З кожним днем вони намагалися щось зробити, але краще не ставало!
Минали дні, минали місяці, проходили роки, а він як лежав паралізований, так і лежить.
Стільки держав він підкорив, які народи поставив на коліна.
Завоювавши півсвіту, він виявився безсилим перед хворобою.
Одного разу від безпорадності він прийшов в лють: — Всім лікарям, які не змогли мене вилікувати, відрубайте голови і складіть їх на міській стіні.
Минув час. І кілометри стін побіліли від спалених черепів вчених мужів.
Одного разу імператор покликав свого головного візира; — Візир! Де твої лікарі? — О, мій повелителю! Їх більше немає. Ви ж самі наказали стратити їх. — Невже не залишилося жодного? — Так. Не залишилося жодного гідного Вашого погляду лікаря в усій державі. — Так їм і треба…
І знову потягнулися довгі безрадісні дні.
Одного разу імператор знову запитав: — Візир, пам'ятаєш, ти сказав, що не залишилося лікаря, гідного мого погляду? Поясни, що це означає. — Мій повелителю, в нашій державі залишився один-єдиний лікар. Він живе тут неподалік.
— Він вміє лікувати? — Так, вміє. Я був у нього тоді, але він такий невихований, некультурний, він такий грубіян! Як рот відкриє, так чути добірну лайка. А недавно він сказав, що знає секрет лікування самого імператора. — Тоді чому ти мені не сказав?! — Але якщо я його приведу, Ви, мій повелитель, мене покарайєе за його поведінку. — Обіцяю, що не зроблю цього. Приведи його сюди!
Через деякий час візир привів лікаря. — Кажуть, ти вмієш лікувати? У відповідь мовчання. — Чому мовчиш? Відповідай! — наказав імператор.
— Мій повелителю, я заборонив йому відкривати рот, — сказав візир. — Говори, дозволяю! Що? Невже твоїх здібностей вистачить, щоб мене вилікувати?! — Не твоє собаче діло! Ти можеш засумніватися в моїх здібностях з управління державою, тому що ти — цар. Але чому ти своїм державним розумом лізеш в медицину? Як ти можеш розбиратися там? Ти великий в своїй роботі, але в медицині ти нічим не краще шевця.
— Варта!! — люто заревів імператор. — Відрубайте йому голову… Ні… Спочатку посадіть на палю, потім облийте киплячим маслом, а потім розрубати на дрібні шматочки.
За все життя ніхто жодного разу не наважився навіть натяком допустити щось, що виходить за рамки палацового етикету, і тим більше так відповідати самому імператору!
Варта схопила лікаря, заломила йому руки і потягла до виходу, а він, дивлячись через плече, глузливо сказав: — Ей! Я твоя остання надія! Ти
