Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

811 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 41: 5. Пор.: й се, еєд/иь класи йс^ождЗ^Х щ стєв/іїа єдЙніігш й^врЗнны й доврьі.

812 Фраза не /иХчи /иєнє зринає в Євангелії від св. Марка 5: 7; 8: 28.

813 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.

814 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 32.

815 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 25.

816 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.

817 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 25.

818 Див. прим. 952.

819 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 7.

820 Друга частина речення являє собою цитату з Євангелії від св. Івана 1: 5. Пор.: й Т/иЗ єгш не ШВАТЪ.

821 Книга Псалмів 4: 7.

822 Євангелія від св. Івана 1: 4.

823 Парафраза Книги Псалмів 58 (59): 7. Пор.: Bo^epdTATCA нл вечеръ, й в^З/ічХтъ.

824 Книга Псалмів 89 (90): 14.

825 Книга Псалмів 16 (17): 15.

826 Можливо, це парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 37: 10. Пор.: чтб сбнъ сей, Єгбже єсй вйді/іъ;

827 Книга пророка Захарії 4: 2.

828 Четверта книга царств 15: 12.

829 Книга Псалмів 118 (119): 105.

830 Див. прим. 32 до трактату «Начальная дверь ко христіянскому добронравію».

831 Книга пророка Захари 4:10.

832 У Євангеліях сказано, що Ісус нагодував п'ять тисяч народу п'ятьма хлібинами (див.:

Євангелія від св. Матвія 14: 13-21; Євангелія від св. Марка 6: 30-44; Євангелія від св. Луки 9: 10-17; Євангелія від св. Івана 6: 1-15). Це диво старі українські богослови тлумачили найперше в буквальному сенсі. Наприклад, Дмитро Туптало писав: "Пятьма хлѣбами от Христа пяти тысящ народа насьіщеніє самим бв дВлом, якоже то ясно євангелская історіа изявляєт" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 321]. Хоча, з другого боку, "по образу аллигоріческаго толкованія", "то чудесноє Христово дВло образова собою будущая: пусто мѣсть образова языков... Пять хлѣбы образоваху собою пять чувств, или паче прознаменоваху пять болших язв пречистаго тѣла Христова... Двѣма рыбами прознаменовахуся двѣ книги: Євангеліє и Апостол.

Дванадесятьма кошами прознаменовахуся 12 апостоли" [там само. - Арк. 321-321 (зв.)].

833 Четверта книга царств 15: 12; Книга пророка Захари 4: 6.

834 Див. прим. 2 до поезії «De sacra caena, seu aeternitate» та прим. 66 до діалогу «БесВда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».

835 Книга пророка Захари 4:10.

836 Євангелія від св. Івана 1: 5.

837 Неточна цитата з Першого соборного послання св. ап. Петра 1: 24. Пор.: всакл П/іоть йкш трлвк

838 Сковорода має на думці слова: й двѣ /иЗс/іины вер^Х gruu, єдйнл шдеснХгс св^тй/Ш/і єгш й єдЙніі шшХгсгс (Книга пророка Захари 4: 3).

839 Книга пророка Захари 4: 6.

840 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 9: 20. Пор.: снасть СЗ шХіи^ъ, й не нлсытитса

Чб/ІОВ^КЪ.

841 Книга пророка Амоса 8: 11.

842 Парафраза Книги Псалмів 58 (59): 7. Пор.: Bo^epdTATCA нл вечеръ, й в^З/ічХтъ.

843 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 32.

844 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 26.

845 Можливо, Сковорода має на думці слова: не скрыетсА во влы^ъ врЗгъ (Книга Ісуса, сина Сирахового 12: 8).

846 Парафраза Другого соборного послання св. ап. Петра 3: 8. Пор.: едйнъ день пред ГДб/ИЪ Йкш ТЫСАЦкІ /Г^ТЪ.

847 Книга Суддів 12: 6.

848 Очевидно, це парафраза Третьої книги Мойсеєвої: Левит 8: 35. Пор.: со^рлнйте

ПОВб/іѢшА ГДНА, Дії НЄ О^/Ирете.

849 Євангелія від св. Івана 6: 35, 51.

850 Євангелія від св. Івана 6: 60.

851 Євангелія від св. Матвія 11: 15; 13: 9, 43; 25: ЗО; Євангелія від св. Марка 4: 9; Євангелія від св. Луки 8: 8,15; 14: 35.

852 Книга пророка Єремії 13: 17.

853 Послання св. ап. Павла до римлян 8: 35.

854 Книга пророка Єремії 15: 6.

855 Книга пророка Єремії 15: 6.

856 Книга Суддів 12: 6.

857 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 2: 34. Пор.: ее, /іежйтъ сей Hti плденїе.

858 Очевидно, Сковорода має на думці слова: йкш стрілою йспХфеногс нл нл/И^реное /И^сто ріі^сёченный Зеръ (Книга Премудрості Соломонової 5: 12).

859 Перша книга Мойсеєва: Буття 41: 42^3.

860 Книга Псалмів 67 (68): 19.

861 Євангелія від св. Матвія 2: 11.

862 Книга Псалмів 71 (72): 10.

863 Книга Псалмів 19 (20): 8.

864 Книга Псалмів 67 (68): 18.

865 Євангелія від св. Івана 18: 38.

866 Веселеїл - син Урїі, будівничий і художник часів Мойсея. Бог казав Мойсеєві про

Веселеїла таке: се, нлрекб^ъ й/иене/иъ весе/іей/іл свшл оууїи, свшл шровл, СЗ плс/иене іХдинл, Й НЛПО/ІНИ^Ъ ЄГО Д^О/ИЪ ВЖІИ/ИЪ прс/ирости Й С/ИВІШ/ІСНЇА Й В^ДТЗНЇА, ВО ВСАКО/ИЪ Д&гЬ pd^S/M^TH й Зр^їтсктонствовеїти, д&мтн улато й среврб Й /И^ДВ, й синєтХ Й ВЛГрАнЙцХ,

Й ЧерВ/іенЙцХ ПрАДенХ Й ВІГССОНЪ