Українські традиції - Автор невідомий
В самій Галичині знайдено три стародавніх кладовища, де викопано глиняні посудини з попелом спалених покійників чи попільниці; саме поблизу Судової Вишні і біля сіл Виспа і Рукомиша. Шкода тільки, що досі ніхто із учених не дослідив місцевості і не здобув хоча б один зразок для Музею Народного дому.
(обратно) 156Див.: Славянская Мифологія. Сочиненіє Н. Костомарова. Кіев. 1847.
(обратно) 157Про той рай згадують наші весільні пісні; весільне деревце називається райське деревенько. Див.: Русалка Днестр, стор., 54.
Благослови, Боже, І ти, Божа Мати, Деревце убрати: Райське деревенько Перед раєм стояло, Та в рай ся похиляло, Та сильненько зацвіло. (обратно) 158О Siawianszczyznie przed chrzescianstwem. Krakow. 1835.
(обратно) 159Penates guibus agri et oppida redundabant, – говорив Гельмольд. І. 53.
(обратно) 160Двѣ вѣгласінъ, выученъ вѣщбамъ витязовымъ; у едней су(ть) дѣски правдодатне, у вторей мечъ кривды караючій», – говориться в Суді Любуші.
(обратно) 161Густинський літопис. Стор. 207.
(обратно) 162Ітіль – знаходиться на узбережжі Каспійського моря, столиця Хазарського каганату у 8—10 ст. (за 15 км вище сучасної Астрахані). У 965 р. Ітіль був зруйнований київським кн. Святославом Ігоревичем. Головацький помилково відносить Ітіль на берег Азовського моря.
(обратно) 163Востоковъ Спис. рук. Рус. Муз. М., стор. 229.
(обратно) 164Ось початок цієї пісні. За рікою, за бистрою — Стоять ліси дрімучі; А в тих лісах вогні горять, Вогні горять великі; Навкруг вогнів ослони стоять, Ослони стоять дубові; На тих ослонах добрі молодці, Добрі молодці, красні дівиці, Співають пісні, колядочки: Посередині старий сидить, Він гострить свій булатний ніж, Біля нього козел стоїть, Хочуть козла зарізати… і т. д. (обратно) 165
Див.: Новгор. Лѣт. М., 1781.
(обратно) 166Див.: Изслѣдованія о языческомъ богослуженіи древнихъ Славянъ И. Срезневскаго. Спб., 1848.
(обратно) 167Тризна – значило бій, поєдинок, тризнище – місце бою, тризник – подвижник, тризнити, тризувати –
