Українські традиції - Автор невідомий

127

Геродот (чи його інформатори) переплутали тут грецький переказ про Іфігенію з місцевим поклонінням богині таврів.

(обратно) 128

Неври – це предки слов'ян; до Геродота дійшов відгомін слов'янських вірувань у вовкулаків.

(обратно) 129

Амазонки – це в уяві греків войовничі жінки, що жили в Малій Азії.

(обратно) 130

В Азії.

(обратно) 131

До Європи.

(обратно) 132

Оар – Волга; Танаїс – Дон; Лік – Кальміюс, Сиргіс – впадає в Танаїс, отже, може бути Донець (пор. розд. 57).

(обратно) 133

Див. розд. 29.

(обратно) 134

Маги – перські та мідійські жерці.

(обратно) 135

Пізніше славний переможець персів у грецько-перських війнах.

(обратно) 136

Так називалося узбережжя Малої Азії, де було багато іонійських колоній.

(обратно) 137

Найважливіші твори з цього питання такі: див.: Касторского Начерт. Слав. Мифол. 1841. – Н. Костомарова Слав. Мифологія Кіевъ 1847. – Срезневского Изслѣд. О языческ. богослуж. др. Слав. 1848. – Гануша Die Wissenschaftd. Slav. Mythus Wien 1842. – Сементовского Замѣч. о празд. у Малороссиянъ. 1843. – Снѣгирева Русск. простор, праздн. 1839. – Сахарова Сказанія русск. нар. 1841. – Крім того твори Шафарика, Коллара, Вука Стефановича, Мацѣевського, Голембовського та ін.

(обратно) 138

У договорі Ігоря клянуться русини: «И елико ихъ есть не хрещено, да не ймуть помощи ни отъ Бога, ни отъ Перуна… Да будетъ клятъ отъ Бога и отъ Перуна». Див.: Полн. Собр. Лѣт 1. 1846, стор. 20 і 23.

(обратно) 139

Про родинні зв'язки богів (феогонія) читаємо у Словнику Вацерада, що слов'яни вважали Діванну дочкою Перуна і Літниці, Радогоста – онуком Корта. Страчця – сином Ситиврата (слов. Сатурна), у «Слові про Ігорів похід» Стрибог представлений дідом вітрів, Велес – дідом співця Бояна, Дажбог – дідом Володимира; у Іпатіївському Літописі Дажбог названий сином Сварога.

(обратно) 140

Радогост – рос. Радегаст.

(обратно) 141

Рюген – острів у пд. – зх. частині Балтійського моря, у складі Німеччини.

(обратно) 142

Святовитъ походить від слова святый і вить; слово вить означає гідність природи людської взагалі; звідти витязь, витяжество, витія, віщати, віщій пер. нім. Witz, whzig.

(обратно) 143

Іллірія – історична область у пн. – зх. частині Балканського п-ова. В давнину була заселена іллірійцями. З І ст. н. е. – римська провінція Іллірік. З поч. 5 ст. зазнавала навали вестготів, у кінці 5 ст. була завойована остготами. З 6 ст. Іллірію почали заселяти слов'яни, які згодом на її території утворили ряд держав.

(обратно) 144