Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Засідання педагогічної ради проводяться у разі необхідності, але не менш як два рази на місяць. У них можуть брати участь представники підприємств, установ, організацій усіх форм власності, навчальних закладів, об’єднань гро­мадян і окремі громадяни. Їх рішення, погоджені з начальником виховної ко­лонії, є обов’язковими до виконання працівниками колонії.

2. Педагогічна рада компетентна з питань:

• організації підвищення психолого-педагогічної майстерності персона­лу виховної колонії, надання методичної та практичної допомоги старшим ви­хователям, вихователям, іншим працівникам соціально-психологічної служби;

• підготовки, проведення культурно-масових заходів серед засуджених;

• взаємодії з громадськими та державними організаціями в питаннях ре- соціалізації засуджених;

• переведення засуджених з виховної до виправної колонії по досягненні 18 років, залишення їх для подальшого відбування покарання у виховній ко­лонії у порядку, встановленому статтями 147—148 КВК України;

• застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;

• взяття на профілактичний облік злісних порушників режиму та органі­зації індивідуально-профілактичної роботи з ними;

• переведення засуджених до дільниці соціальної адаптації в порядку, вста­новленому ст. 94 КВК України, і знову до дільниці ресоціалізації, якщо, пере­буваючи там, вони порушували встановлені умови тримання;

• застосування до засуджених заходів заохочення або стягнення; надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії;

• заохочення представників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, навчальних закладів, об’єднань громадян та окремих громадян, осіб з числа персоналу виховної колонії за активну участь у забезпеченні навчаль­но-виховного процесу.

3. Служби у справах дітей місцевих державних адміністрацій здійснюють соціальний захист і контроль за умовами утримання і виховання неповноліт­ніх у спеціальних установах за місцем їх розташування, в разі порушення прав та інтересів засуджених неповнолітніх, надання їм іншої допомоги можуть звер­татися до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду­вання (Стаття 1 Закону України «Про органи і служби у справах неповноліт­ніх та спеціальні установи для неповнолітніх»).

4. Після рішення комісії виховної колонії щодо переведення засуджених, які досягли 18 років, до виправної колоній мінімального рівня безпеки із за­гальними умовами тримання у тижневий термін до Регіональної комісії на­правляються: а) подання начальника установи, погоджене зі службою у спра­вах неповнолітніх; б) довідка з особової справи засудженого, в якій обов’язково зазначається наявність соціально корисних зв’язків; в) характеристика засу­дженого; г) довідка про заохочення та стягнення; ґ) медична довідка; д) заява засудженого; е) довідка з облікової справи, якщо засуджений перебуває на про­філактичному обліку як схильний до правопорушень.

5. Регіональна комісія перевіряє обґрунтованість поданих матеріалів і на­правляє подання до Апеляційної комісії Департаменту України з питань роз­поділу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засудже­них до позбавлення волі.

6. Переведення засуджених відбувається у двох формах: а) за встановле­ним порядком; б) за відповідними персональними нарядами.

Без нарядів, з урахуванням постійного місця проживання до засудження до колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання (з по­передньою перевіркою, що там не тримаються співучасники з вчиненого зло­чину) направляються:

а) засуджені жіночої статі, які досягли 18-річного віку (Вінницька, Закар­патська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області — до Чорноморської виправної колонії управ­ління Департаменту в Одеській області (№ 74); Полтавська, Сумська, Харків­ська, Чернігівська області — до Качанівської виправної колонії управління Департаменту в Харківській області (№ 54); Дніпропетровська, Запорізька області — до Дніпродзержинської виправної колонії управління Департамен­ту в Дніпропетровській області (№ 34); Автономна Республіка Крим, Доне­цька, Херсонська області — до Приазовської виправної колонії управління Де­партаменту в Донецькій області (№ 107); Луганська область — до Червонопартизанської виправної колонії управління Департаменту в Луганській області (№ 68); Волинська, Житомирська, м. Київ, Київська, Кіровоградська, Рівнен­ська, Черкаська області — до Уманської виправної колонії управління Депар­таменту у Черкаській області (№ 129);

б) засуджені чоловічої статі, які досягли 18-річного віку (Вінницька Кіро­воградська та Одеська області — до Піщанської виправної колонії управління Департаменту у Вінницькій області (№ 59); Дніпропетровська та Запорізька область — до Бердянської виправної колонії управління Департаменту в За­порізькій області (№ 77); Донецька та Луганська області — до Петровської ви­правної колонії управління Департаменту в Луганській області (№ 24); Авто­номна Республіка Крим, Миколаївська, Херсонська області — до Білозерської виправної колонії управління Департаменту в Херсонській області (№ 105); Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Терно­пільська області — до Миколаївської виправної колонії управління Департа­менту у Львівській області (№ 50); Полтавська, Черкаська області — до Божковської виправної колонії управління Департаменту в Полтавській облас­ті (№ 16); Харківська, Сумська, Чернігівська області — до Первомайської виправної колонії управління Департаменту в Харківській області (№ 117); м. Київ, Київська, Житомирська, Хмельницька, Чернівецька області — до Ізя- славської виправної колонії управління Департаменту в Хмельницькій облас­ті (№ 31).

Усі інші особи розподіляються за нарядами ДДУПВП.

1. З метою закріплення результатів виправлення, завершення загально­освітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісім­надцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчен­ня строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.

2. Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у вихов­ній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальни­ка колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.

3. На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у ви­ховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засу­джених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлю­ються відповідно до законодавства про працю.

1. Мінімальні стандартні правила ООН щодо здійснення правосуддя сто­совно неповнолітніх («Пекінські правила»), Європейські