Українські традиції - Автор невідомий
Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, (Двічі) Де покинув карі очі, Повій, вітре, опівночі. Між горами там долина, В тій долині єсть хатина, (Двічі) В тій хатині дівчинонька, Дівчинонька-голубонька. Повій, вітре, тишком-нишком Над рум'яним, білим личком, (Двічі) Над тим личком нахилися, Чи спить мила, подивися! Чи спить мила, чи збудилась, Спитай її, з ким любилась, (Двічі) З ким любилась і кохалась, І кохати присягалась. Як заб'ється в ній серденько, Як зітхне вона тяженько, (Двічі) Як заплачуть карі очі, — Вертай, вітре, опівночі. А як мене позабула І другого пригорнула, (Двічі) То розвійся край долини, Не вертайся з України!.. Частина п'ята
«Та встане з него свята землиця…»
Ґрунтовна, насичена цікавими спостереженнями й фактами праця Артура Ярещенка «Етнографічні особливості України» включає в себе народні календар, гороскоп, прогностик, сонник, досліджує українську демонологію, традиційні народні ремесла, архітектуру, медицину, кулінарію, символіку, показує широкий спектр духовно-культурних традицій, що передавалися з покоління в покоління і збереглися до наших днів.
В Україні – перехресті Заходу і Сходу Європи – зустрілись, за словами Іоанна Павла II, «дві великі християнські традиції, візантійська і латинська, і обидві знайшли сприятливе прийняття». Вони щедро зросили моральне, духовне і суспільне коріння нашої вітчизни.
Культура сучасного українця немислима без знання основних релігійних засад, церковних свят, без надбання тяжким трудом душі
