Українські традиції - Автор невідомий

змалку здаюсь я нелюбий, — Я наймит у неї, хлопцюга приблудний; Чужий я у долі, чужий у людей! Хіба ж хто кохає нерідних дітей?.. Як умру, то поховайте
Як умру, то поховайте Мене на могилі, (Двічі) Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі (Двічі) Було видно, було чути, Як реве ревучий. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте (Двічі) І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, (Двічі) Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. Реве та стогне Дніпр широкий
Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, (Двічі) Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, (Двічі) Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, (Двічі) Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.