Українські традиції - Автор невідомий

Ой хмелю ж мій, хмелю
«Ой хмелю ж мій, хмелю, Хмелю зелененький, (Двічі) Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Що й не розвивався?» «Зимував я зиму, Зимував я другу, (Двічі) Зимував я в лузі на калині Та й не розвивався!» «Ой сину ж мій, сину, Сину молоденький, (Двічі) Де ж ти, сину, нічку ночував, Що й не роззувався?» «Ночував я нічку, Ночував я другу, (Двічі) Ночував я у тої вдовиці, Що сватати буду!» «Ой сину ж мій, сину, Ти моя дитино, (Двічі) Не женися на тій удовиці, Бо щастя не буде! Бо вдовине серце, Як осіннє сонце, — (Двічі) Воно світить, світить, та не гріє, Все холодом віє. А дівоче серце, Як весняне сонце, — (Двічі) Ой хоч воно та й хмарнесеньке, А все теплесеньке!» Їхали козаки
Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю – забрали з собою. (Двічі) Ой ти, Галю, Галю молодая, Підманули Галю – забрали з собою. «Поїдемо з нами, з нами, козаками,