Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів - Петро Михайлович Кралюк

106

Літопис руський. – С. 332.

(обратно) 107

Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2011. – Т. 8. – С. 350.

(обратно) 108

Літопис руський. – С. 346.

(обратно) 109

Половець В. Половці. – С. 41—43.

(обратно) 110

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 222.

(обратно) 111

Літопис руський. – С. 379—381.

(обратно) 112

Пріцак О. Половці. – С. 114.

(обратно) 113

Про мамлюків та їхній султанат див.: Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300—1600. – К., 1998. – С. 24, 41, 43, 44, 66, 113, 149, 167.

(обратно) 114

Божилов И. Фамилията на Асеневци (1186—1460). – София, 1985; Пріцак О. Половці. – С. 117.

(обратно) 115

Vásáry I. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. – Cambridge, 2005. – P. 149—155/

(обратно) 116

Казаку М. Дракула / пер. з фр. В. Удовиченко. – М., 2011.

(обратно) 117

Hevizi J. Autonomies in Hungary and Europe. A comparative study. – Budapest, 2004. – P. 18—22.

(обратно) 118

Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 350.

(обратно) 119

У літературі Руське королівство переважно відоме, як Галицько-Волинське князівство. Хоча останнє є «кабінетним терміном». Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Питання, що потребує ясності // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – К., 2017. – С. 26—37.

(обратно) 120

Алексюк М. Палавецкія паселіщчы на Беларусі // Помнік гісторыі і культуры Беларусі. – 1978. – № 1. – С. 33—35; Леонюк В. Словник Берестейщини. – Львів, 1996. – С. 250.

(обратно) 121

Про ці пам’ятки більш детальніше див.: Плетнёва С. Половецкие каменные изваяния. – М., 1974.

(обратно) 122

Пріцак О. Половці. – С. 116.

(обратно) 123

Гаркавец А. Codex Cumanicus: полное издание в 4 томах. – Алматы, 2015.

(обратно) 124

Половець В. Половці. – С. 34.

(обратно) 125

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 466.

(обратно) 126

Пріцак О. Половці. – С. 117—118.

(обратно) 127

Наприклад, див.: Толочко П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 140—141. Тут автор навіть розглядає походи русів на половців як акції, спрямовані на захист християнської віри, своєрідні «хрестові походи», заявляючи: «… саме Русь прийняла на себе основний удар половців і тим самим значно полегшила становище Візантії, Угорщини та інших християнських країн».

(обратно) 128

Аргументи на користь цієї версії див.: Ільїн О. Пакт «Катерина ІІ – Йосиф ІІ» та «Слово о полку Ігоревім» // Сіверянський літопис. – 1996. – № 4. – С. 55—58; його ж. Віденський конгрес та «Слово о полку Ігоревім» (відповідь Святославу Воїнову) // Сіверянський літопис. – 1997. – № 4. – С. 29—33.

(обратно) 129

Літопис руський. – С. 368—369.

(обратно) 130

Вороний М. Євшан-зілля: Поема. Вірші. – К., 2010.

(обратно) 131

http://www. myslenedrevo. com. ua/uk/EStore/History/ EvshanAlmanac. html;https://uk.wikipedia.org/ wiki/Євшан-зілля_(самвидав)

(обратно) 132

Котляр М. Клобуки чорні // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2007. – Т. 4. – С. 354.

(обратно) 133

Літопис руський. – С. 199.

(обратно) 134