По секрету твоя - Рошаль Шантьє
Ворота відчиняються автоматично. Залишок дороги був проведений у тиші. Розгляд пейзажів, повітря з вікна, яке я, зібравшись з думками, дозволила собі відчинити — ось моє заспокоєння.
Віктор виходить першим, відчиняє дверцята машини мені, Ілля виходить сам. На порозі зустрічає мама.
— Добрий день, діти. Іллюша, як пройшла дорога? — вона чинно цілує двічі в щоку мене, потім Іллю, який трохи нахиляється до неї. У цьому немає прояву любові, у цьому є показушність: ми вище суспільство. І навіть якщо зі сторонніх очей є лише водій, закон є закон. Мені від цих почестей завжди нудно — подружжя Романових, не менше.
Висловлювання, яке колись зачитала на уроці вчителька літератури Галина Федорівна: «Чим більше в сім'ї показушної, тим менше в ній любові справжньої» особливо в'їлося в пам'ять. Бо про мене, бо правда.
— Нарешті! Вікторе, вільний. Відійди, Світлано, дай із зятем привітатись. Чого встала, як укопана, за годину виїжджати! У ресторані все готове? — він кидає швидкий погляд на маму, та опускає очі, киває і пробурмотів щось на кшталт «зараз-зараз» піднімається східцями в будинок, — Ну, кажи, Ілля, як поводилася моя дочка? — вони тиснуть один одному руки.
І тільки я відкриваю рота, щоб привітатись і поздоровити батька з іменинами, як чую звернене до себе:
— Доброго дня, до мене в кабінет.
На шляху до каральної я прокручую у голові що могла наробити. Це має бути щось заборонене, ось тільки на думку нічого не спадає. Хоча ні. Лише одне – Марк. Тільки звідки? Можливо, нас біля під'їзду бачив Ілля? А може, я даремно довірилася Аріні? Або ж у мене параноя і справа зовсім не в цьому.
Перед дверима глибоко вдихаю і на видиху штовхаю дерев'яну махину. Я знаю, що його там немає, але саме місце викликає відлуння страху і тому мені не спокійно.
Обережно опускаюся на гостьове крісло, вдихаю, видихаю, оглядаюсь. Тут нічого не змінилося. Хоча, хіба має? Спогади накочують одне за одним, мотаю головою, щоб позбутися. Не зараз.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно