Мій нестерпний (коханий) хокеїст - Маринка Черемних

Діана

Моєму здивуванню не було меж, коли я побачила у будинку нового маминого залицяльника його- хлопця, який нестерпно мене бісив і в якого я вже рік закохана. Питання: як мені його терпіти ще тепер і в будинку? Мені вистачає його на тренуваннях. Ще й подумайте, каже мені, що тепер думає лише про те, як мене завоювати. А про сьогоднішню гру взагалі не думає чи що? Я б його придушила за вчорашній поцілунок, але це залишу на потім. Хоча... я б була не проти, щоб він ще раз мене поцілував.

Я прокинулася о 6:30 та попрямувала до ванної кімнати. Я вийшла зі своєї кімнати, смикнула двері ванної- зачинено. За ними я почула, як вимкнулася вода. Я постукала. З ванної вийшов Вадим. З його волосся трішки стікала вода, а на ньому був лише рушник, замотаний навколо торсу. Піднявши свої очі на нього, я спостерігала, як краплина води стікала по пружних м'язах на грудях, продовжуючи свій шлях до пресу і нижче. Оце б торкнутися його тіла, губ... Швидко оговтавшись від пристрасних думок, які вже заполонили мою голову, я відкашлялася та промовила:

- Доброго ранку, ти вже закінчив?- я подивилася в його очі, в яких зараз грали бісики, але відповіді я не отримала, тому що хлопець різко затягнув мене до ванної кімнати, замкнув двері та припав до моїх губ пристрасним поцілунком. Я вдарила руками у його плечі, до яких ледве діставала, але на цю шафу це ніяк не подіяло, він ще більше поглиблив поцілунок. Вадим притиснув мене спиною до душової кабінки, яка була вкрай холодною, від чого я простонала йому у губи від різкої зміни температури, яка пронизала моє вже гаряче тіло, а потім різко підхопив на руки, охопивши своїми сильними руками під сідниці, чим змусив мене охопити його талію ногами. Крізь шорти з піжами, я відчувала якими його руки і справді були гарячими. Опиратися було складно йому, ми наче якісь навіжені накинулися один на одного та цілувалися. Відірвавшись від моїх вуст, хлопець припав до моєї шиї, залишаючи там слід

- Моя- єдине, що сказав Вадим та знову припав до моїх губ. Від нашого заняття нас відірвав стукіт у двері. Важко дихаючи, ми відірвалися та дивилися один одному в очі. Сірі очі Вадима стали темнішими

- Діана, ти тут?- запитала мама

- Так- відповіла я, не зводячи погляду з хлопця і при цьому я весь час погладжувала його каштанове волосся

- Як закінчиш, зайдеш розбудиш Вадима і будете спускатися на сніданок- хлопець заховав свою широку посмішку в мою шию та тихо сміявся, а після цього перейшов на ніжні поцілунки, від яких я втратила дар мови

- Добре- єдине, що змогла вичавити з себе. Я почула кроки мами, вона пішла на перший поверх. Я приклала багато зусиль, щоб відтягнути його від своєї шиї та сказала:

- Ти зовсім придурок?- запитала я

- Поряд з тобою таким і стаю, маленька. Виявляється, що не так дорого мені і коштував твій один поцілунок- сказав він та притиснув мене ще більше до себе

- Ох, один? Може ти хотів сказати 101? Так, картина, зведені брат і сестра, які ненавидять один одного, цілуються на повну котушку у ванній, ідеально просто- я посміхнулася та почала приводити до ладу його розкидане мною в різні боки волосся 

- Сьогодні після фіналу і звісно нашої перемоги йдемо на побачення- не сказав, а таки ствердив

- Овдієнко, не багато ти хочеш?- запитала я,- постав мене на підлогу

- Ні, не багато. Тобі ж зручно, сиди- відповів він та посміхнувся. Посмішка йому дуже йшла, якби ж він тільки мені посміхався так, а не комусь іншому. Я так цього хочу. Хочу належати повністю йому, хочу розділяти з ним всі радісні і жахливі моменти, хочу ось так цілуватися з ним кожного дня... ні, навіть кожну секунду

- Мені то зручно, але мені потрібно прийняти душ, тому що нас вже чекають і треба їхати до клубу- хлопець поставив мене, обіймаючи та погладжуючи за талію

- Хочеш, можемо разом прийняти- я лукаво посміхнулася на його пропозицію, яка заводила мене ще більше, провела своїми тонкими пальцями по його грудях, спускаючись до пресу, при цьому тримаючи зоровий контакт,- що ти виробляєш?

- Мщуся тобі за свою шию- я тикнула йому пальцем на місце, де вже ймовірно був гарний слід. Ще б таких від нього отримати... Боже, Діано, про що ти думаєш? Але поряд з ним тільки про таке і виходить думати

- Крихітко, ти знаєш скільки їх буде ще на твоїй прекрасній шиї? Дуже багато, я вже точно не відступлю від спроб завоювати тебе- Вадим чмокнув мене в губи. Мало, хочу ще. За ці нещасні 10 хвилин я вже повністю встигла стати залежною від його поцілунків та дотиків.- Я знаю, що в тебе не було досвіду у стосунках, так само, як і в мене. Але, якщо нам і справді спробувати разом з тобою побудувати стосунки? Знай тільки- я не граю і не збираюся гратися з твоїми почуттями. Довіряй мені, я не покину тебе і ніколи не зроблю на твоєму серці жодного шраму. Я кохаю тебе, вже давно- я заклякла від його несподіваного зізнання. І що тепер сказати? Що теж по вуха закохана в нього? Я обійняла його широку спину та промовила:

- Вадим, я тобі дам відповідь, але вже після гри, дай мені все обдумати, я так швидко не...- хлопець перебив мене

- Я все розумію, не спіши з відповіддю- я заглянула в його сірі очі, у яких зараз було так багато ніжності, яка була тільки для мене. І я піднялася на носочки, щоб дотягнутися до його манливих губ. Вадим хитро посміхнувся, обхопив мою талію однією рукою та підняв на рівень зі своїм обличчям, сказав:

- Так краще?- пошепки запитав він

- Набагато- я гаряче поцілувала його. Ще трішки часу ми провели разом за цим приємним заняттям. Потім я майже силоміць виштовхувала Вадима з ванної кімнати, при цьому дуже тихо, щоб батьки не побачили.

Я стала під струмені теплої води, щоб обміркувати все, що сталося між нами з Вадимом. Ох, несподівано це все для мене. Ми так ненавиділи один одного, а тут такий розпал почуттів. Я вимкнула воду, підійшла до дзеркала та поглянула на своє відорбраженя. Дівчина, яка не підпускала до себе нікого, втратила контроль з цим нестерпним та дуже сексуальним хокеїстом. Я посміхнулася, торкнулася своїми пальцями губ, згадавши настирні та м'які губи Вадима. Поцілунки явно вимагали продовження, але не так швидко. Обміркувавши все, я пішла до своєї кімнати збиратися на сніданок та потім їхати на гру. Гадаю, що моя відповідь на питання Вадима, на даний момент, повністю задовільнить його!