Пір'їнка - Міа Натан

   Стоп, стоп!

   Ні, ні, ні!

    — Злізь з мене, придурку! Я не можу дихати! — прошипіла я до нього. 

   Він швидко піднявся на руках, відчинив двері та вийшов назовні. Я залишилась лежати в машині. Потрібно було перевести дух та заспокоїтись. 

   Артем стояв  біля дверей й спокійно чекав. Коли ж я не підвелась та не вийшла з машини, зазирнув в салон та як ні в чому не бувало запитав:

    — З тобою там все добре? 

   Що це в біса за запитання?! Що за тон?! Поки я тут намагаюся розігнати тих клятих метеликів внизу живота, йому хоч би тобі що! Як з гусака вода! 

    Я рвучко підвелась:

  — Чи все зі мною добре? — вʼїдливо перепитала я його. —  Ти мало не роздавив мене!!! — вирішила не стримувати себе я. — Як думаєш, зі мною все добре?! Скільки ти взагалі важиш? 

   — 91 кілограм

  — 91 кілограм?! Ти довбешкою своєю взагалі думаєш, чи вона у тебе виключно для краси?! В мені 55 кг! — буквально трошки прибрехала я, кілограмів так на три-чотири. — Ще трошки й ти б мене просто розчавив! В мене мало очі не повилазили! 

   — В тебе просто чарівні очі, — раптом сказав він. Й відразу додав: — Вибач! (Цікаво, за що вибач — за те, що зробив боляче чи за раптовий комплімент?) 

   А ще через секунду додав:

   — Я дійсно не врахував різницю у вазі. Але на те воно й практичні відпрацювання, щоб зробити правильні висновки. Надалі буду більш обережним. 

   Надалі? Ну, ну!

   Побачимо, що буде завтра. Уявляю, що буде творитися з нашими дівулями у групі, коли вони побачать Артема!

   ***

   — Вибач, Артеме, але як часто бодигарди раптово нападають на клієнток під час виходу з автівки? Просто, щоб я була готова. … Чому ти на мене так дивишся? … Як це я неправильно зрозуміла? Так, а що ми зараз відпрацьовували? … Та, жартую я! Розслабся!