Закохався - Ірина Муза
- І що я погано виглядаю?
- Ти виглядаєш надто відверто, кого ти там зняти вирішила... а, дай подумати... там Гаррі буде? Тоді все ясно, блін, якби я знала, не пішла б із тобою!
- Заспокойся! Сьогодні це все закінчиться, я хочу з ним поговорити, потім повернуся назад до свого нормального життя.
- І що ти хочеш йому сказати? Знову істерики влаштовувати?
- Ні, я хочу вибачитися за свою поведінку, за те, як я поводилася з ним, може, мені буде легше його відпустити, навіть із цією мимрою...
- Гаразд, пішли вже, що вже тепер...- Дві блондинки рушили до зали, де була присутня величезна кількість гостей, багато хто з них були знаменитостями. Увагу на себе Роуз, безсумнівно, привернула, всі гості ось уже цілих хвилин десять витріщалися на неї. Чоловіки із захопленням, жінки з презирством, але все ж, без уваги дівчина не залишилася. До неї почали підходити чоловіки і заводити бесіду, її подруга також не залишилася без уваги.
- А ось і він! - Софі підійшла до подруги і, передаючи келих шампанського, шепнула так, щоб почула тільки вона. Роуз дуже виділялася на тлі всіх присутніх, тому не помітити її Гаррі не міг, десь хвилини дві він стояв у заціпенінні, він був просто в шоці від її зовнішнього вигляду. Він так і застиг на місці, не рухаючись, усе дивлячись на неї. Але раптом його в плече, не сильно, штовхнув Тайлер.
- Гей, що став, застиг на місці?
- Ні, вона знову знущається наді мною! - брюнет проговорив, так само дивлячись на неї
- Вау, Роуз, по-моєму, перевершила себе! Я думаю, це вона натякає, що хоче поговорити з тобою!
- Так? Невже іншого способу не знайшлося, потрібно мене обов'язково дратувати?
- А чого ти гніваєшся? Ревнуєш? Ти ж сказав, що забув уже її!
- А я й не ревную, просто вона занадто привертає на себе увагу. Це не пристойно!
- Ой чи...
- Хлопчики, про що шепочетесь? - до братів приєдналася Міранда, але обидва брати різко замовкли.
- Чи не про твою колишню випадково, он дивись як роздяглася, мало їй загальної уваги чи що!?
- Міро, принеси краще випити чого-небудь!
- Гаразд, спробую знайти що-небудь. - брюнетка побігла в інший кінець залу
- Іди! Або зараз, або не сьогодні! - Тайлер підштовхнув брата і той швидким кроком попрямував у бік Роуз.
- Оу, містере Ґейт, раді бачити вас тут, - до Гаррі звернувся один із прихильників Роуз, з яким вона мило розмовляла...
- Взаємно, я прошу вибачення, але мені потрібно запозичити вашу милу співрозмовницю, на кілька хвилин, - Гаррі схопив Роуз за руку й потяг у бік службових приміщень, там він знайшов не замкнене підсобне приміщення й заштовхав туди дівчину, яка не дуже й пручалася, хоча поводження з нею Роуз не сподобалося. Гаррі був зараз грубий.
- Ай, як грубо! - Роуз стала потирати лікоть, бо Гаррі трохи перестарався, коли тягнув її.
- Роуз, чого ти добиваєшся? - Гаррі насупив брови і зробив дуже серйозне обличчя
- Навіть "привіт" не скажеш?
- Ну, привіт! - риси обличчя трохи пом'якшилися.
- Я б хотіла вибачитися перед тобою!
- Ось як, хм... несподівано! За що?
- За свою поведінку, насправді я не така, мені страшенно соромно, за те, як я поводилася з тобою, навіть не знаю, що на мене найшло. Можеш запитати в Софі, вона знає мене багато років...
- Та годі, і тому ти так одяглася? щоб вибачитися? не зовсім доречний одяг, кожен у залі витріщається тільки на тебе, ти ж, напевно, цього і домагалася, щоб мене позлити!
- А чого це ти злишся, знову ревнуєш? Чи боїшся, що мене твоя мимра помітить із тобою?
- Значить ось воно що! Ти не хочеш, щоб я був із Мірандою, у цьому вся причина?
- Не зовсім!
- Значить, я мав рацію, а я то думав... Якщо ти перестанеш мене діставати, обіцяю тобі, як я й казав, ми з нею просто друзі, були й залишимося, даю тобі слово! Якщо це все, то сподіваюся на цьому наші шляхи справді розійдуться! - на очах блондинки знову наверталися сльози
- Навіщо ти так зі мною розмовляєш? Що я по-твоєму, лялька нечутлива? Думаєш мені легко тебе забути, коли тебе то по радіо, то по телевізору крутять?
- Значить ти в помсту вирішила красуватися на всіх білбордах міста? Щоб мені спокою не давати?
- Пробач мені, я не знаю, що на мене найшло, мені справді шкода, що так вийшло, вчинки мої імпульсивні... Я поговорю зі своїм менеджером і постараюся, щоб ми з тобою більше не перетиналися, і мені однаково, з ким ти маєш стосунки, в тебе своє життя, а в мене своє! - Роуз зовсім знітилася, опустила погляд і, розвернувшись, зробила кілька кроків, щоб вийти з підсобки, відчинила двері й майже вийшла в коридор. Рука Гаррі смикнула її до себе, і брюнет затягнув її назад. Міцно обійняв її за талію.
- Ось! Тепер я впізнаю ту дівчину, в яку закохався! - Гаррі став гладити однією рукою обличчя Роуз і великим пальцем торкатися губ, Роуз заплаканими очима дивилася в очі зірці.
- Гаррі, не потрібно цього! Нам обом буде важко! Тебе, напевно, вже шукає твоя дівчина! - Роуз вирвалася з обіймів брюнета, і знову попрямувала до дверей, але Гаррі знову смикнув її за руку, і цього разу притиснув її до стіни своїм тілом.
- Думаєш мені зараз легко, варто мені вийти на вулицю, я скрізь бачу тебе, дорогою до студії, додому, ти скрізь дивишся на мене з паперових носіїв, вітрин... ти не даєш себе забути! Чорт тебе забирай! - раптово розлютився зірка і несильно втиснув кулак у стіну біля голови дівчини.
- Гаррі, - Роуз обронила вже не першу сльозинку, - Пробач мені, пробач за те, що ти зараз страждаєш! Спробуй налагодити свої нові стосунки, - Роуз з величезними труднощами змусила вимовити себе останню фразу, адже думала, так буде правильно... Потім, уже безперешкодно, звільнилася від Гаррі й повільним кроком прослідувала до дверей, дійшовши до дверей, Гаррі її окликнув.
