Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко

— Добре, тоді я чекаю тебе! — промовила Світлана Єгорівна і поклала слухавку. — Доброго дня! Наскільки я зрозуміла — ви Каріна?

— Добридень! Так, я чула, що вам потрібен асистент маркетолога і прийшла, щоб... — Каріна відчувала себе ніяково під оцінювальним поглядом Світлани Єгорівни, тому почала запинатися.

— Не варто нервувати, все нормально! Ось, випийте води — стане легше.

Світлана Єгорівна встала з крісла і налила у прозорий стакан воду, простягнувши його Каріні. Дівчина дійсно відчувала, що у неї пересохло в горлі. Зробивши пару ковтків, Каріна відчула себе краще та подякувала жінці.

— А тепер поговорімо про ваші вміння. Повірте, мені дійсно цікаво познайомитися з людиною, яку мені рекомендує сам генеральний директор! Денис Олександрович ніколи не відчував слабкість до представниць прекрасної статі. Отже, ви дійсно чимось зацікавили його.

— Я навіть не знаю... Ми познайомилися зовсім недавно, — Каріна почервоніла.

У цю мить двері до кабінету відчинилися і на порозі з'явився Денис.

— Каріно! Дуже радий вас бачити! Дякую, що прийшли. Ну, Світлано Єгорівно, що ви скажете про цю дівчину? — промовив він.

— Ми ще не встигли ні про що поговорити. Але ти привів мені саму сором’язливість, Денисе.

— Каріна працювала менеджером з реклами. Це не зовсім те, що потрібно… Але я впевнений, що вона добре підійде вам, Світлано Єгорівно. А щодо сором'язливості — ви ж самі говорили, що хотіли спокійну і ввічливу асистентку, яка буде сумлінно виконувати всі ваші доручення.

— Так, тут ти маєш рацію, — Світлана Єгорівна знову звернулася до дівчини. — Каріно, розкажіть трохи про себе. Де ви вчилися і працювали до приходу в «Цитрус»?

Почалася звична для співбесіди розмова і Каріна трохи заспокоїлася. Вона детально розповіла всю свою трудову біографію, заявила про готовність відповідально ставитися до роботи та чітко виконувати поставлені завдання. Світлана Єгорівна зацікавлено дивилася на неї та посміхалася. Іноді вона ставила уточнюючі питання і, отримавши відповідь, задоволено кивала головою. Денис не втручався у розмову, але теж уважно слухав Каріну. Дівчині було приємно відчувати його присутність — так вона відчувала себе спокійніше та впевненіше.

Закінчивши опитування, Світлана Єгорівна встала з крісла і трохи походила по кабінету.

— Ну що ж, Каріно, — промовила вона. — Я бачу, що Денис Олександрович дійсно не помилився, коли порекомендував вас на цю посаду. Але він надав вам не зовсім точну інформацію. Ми шукаємо людину на посаду моєї особистої помічниці — це набагато відповідальніше, ніж просто асистент маркетолога. Моїй помічниці потрібно вміти працювати з повною віддачею, іноді супроводжувати мене на ділових зустрічах і у відрядженнях, оперативно готувати необхідні мені матеріали, брати участь у розробці піар-компанії, а також миритися з моїм запальним характером, — Світлана Єгорівна посміхнулася. — Але я не буду вимагати від вас працювати понаднормово або без обідньої перерви, а якщо у вас щось не виходить або ви не встигаєте зробити роботу — ви завжди можете сказати мені про це. Але тільки заздалегідь, а не перед самим дедлайном. Я не переношу людей, які ставляться до роботи не сумлінно, спізнюються або дозволяють собі робити все аби як! І якщо після всього сказаного мною ви не передумали, то я готова взяти вас на випробувальний термін.

— Правда? — Каріна засяяла.

— Звісно! Документи у вас з собою?

— Так.

— Чудово! Попросіть мою секретарку Тетяну зняти копії для оформлення вас на випробувальний термін. Ваш перший робочий день розпочнеться завтра, о 8 годині. Ви поки йдіть до Тетяни, а ми з Денисом Олександровичем наздоженемо вас і познайомимо з іншими співробітниками відділу маркетингу.

— Добре, дякую!

Каріна вийшла до приймальні, причинивши за собою двері. Залишившись наодинці з Денисом, Світлана Єгорівна вимовила:

— Дійсно, дуже приємна дівчина! І судячи з її манери триматися — відповідальна. Де ти знайшов її?!

— Ми з Каріною зустрілися вчора ввечері у магазині. На неї напали троє хуліганів, а я заступився та прогнав їх. Потім я провів її додому. По дорозі ми розговорилися. Вона сказала, що працює у рекламній сфері, але зараз шукає нову роботу. Я запросив її до вас на співбесіду.

— Дуже не схоже на тебе... Не пригадую, щоб ти виявляв бодай краплю особливої уваги до дівчат, які знаходяться навколо.

— Перестаньте, Світлано Єгорівно! Яким би я був чоловіком, якби не заступився за неї? Будь на її місці будь-яка інша жінка, навіть літня — я б вчинив так само. Я запросив її не тому, що вона мені подобається як дівчина. Просто раптом подумав, що така асистентка ідеально підійде вам.

— І все ж таки, вона тобі подобається, — хитро примруживши очі, промовила Світлана Єгорівна.

— Каріна симпатична і розумна — це вірно. Вона приємна, з нею легко у спілкуванні. Але я її розглядаю виключно як вдалу кандидатуру на посаду — нічого більшого.

— Вона безумовно тобі подобається. Познайом її як-небудь зі своїми батьками, дитино.

— Світлано Єгорівно, перестаньте, — Денис розсміявся.

— Я думаю, моїй сестрі буде приємно дізнатися, що її син нарешті зустрів дівчину, яка його зацікавила.