Закохався - Ірина Муза
- Цей хмир - птах не твого польоту! І з чого це ти взяв, що ми знову разом? - Роуз важко дихала, піддаючись на всі дотики Гаррі, намагалася мислити тверезо.
- Мені все одно, хто він! ТИ - МОЯ! - ці слова брюнет сказав, дивлячись дівчині в очі, потім впився губами в губи Роуз, пристрасно цілуючи її. Роуз навіть не намагалася чинити опір, усе це шалено збуджувало її. Але почувши голоси в коридорі, вона відсторонилася від чоловіка. Немов розум знову повернувся до неї. Їх двох уже не було хвилин сорок.
- Ні, - Роуз більше не піддавалася на спокусу, хоча всім своїм виглядом Гаррі просто вабив до себе, і зараз був надто сексуальний, щоб йому відмовити.
- Ти хочеш сказати, що ти його? - Гаррі теж став заправлятися, бачачи, як Роуз намагалася привести себе до ладу.
- Ні! Я не річ, щоб комусь належати! - з цими словами дівчина вискочила за двері, швидким кроком пройшовши до дамської кімнати. Там ще десь хвилини дві вона остаточно поправила свій зовнішній вигляд до ладу, подивившись на себе в дзеркало, вона знову навела помаду на припухлі від поцілунків губи, очі просто іскрилися, виявляючи збудження.
Оглянувши себе з ніг до голови, дівчина переконалася, що зараз знову має гарний вигляд, поспішила повернутися до решти, на виході з вбиральні її все ще чекав Гаррі.
- Лялечко, нам треба поговорити!
- Ні, мене Марк уже чекає, обшукався напевно вже... - блондинка попрямувала вздовж коридору, прямуючи до зали.
- Лялечко, я тебе попередив, ти ж знаєш, який я ревнивий! - наздогнав він Роуз і продовжив свій діалог.
- Навіть не здумай його чіпати!
- Якщо ти так за нього переживаєш, то вже постарайся, щоб він тебе не торкався! - майже прошипів зірка.
- Марк дуже впливова людина, я боюся, як би потім із тобою щось не сталося, мені здається, він небезпечний!
- О, значить ти все-таки переживаєш за мене, хвилюєшся! - тут же знайшовся Гаррі
- Нічого подібного! - зірка посміхнувся, він і так усе зрозумів.
- Навіщо ти тоді з ним прийшла, якщо знаєш, що він небезпечний?
- Не твоя справа! - Роуз уже підійшла до дверей, що ведуть до зали. Гаррі знову надто близько наблизився до Роуз.
- Лялечко, я тебе попередив! - Гаррі легенько ляснув свою кохану по попі й підморгнувши їй вийшов слідом. Роуз одразу попрямувала до Марка, а Гаррі до братів.
***
- Роуз, люба, тебе так довго не було, я хвилюватися став, і вже скрізь тебе обшукав.
- Вибач, Марк, був важливий дзвінок і розмова затягнулася, я не могла не відповісти, навіть не помітила скільки часу минуло.
- Ну, нічого, просто скоро вечір буде наближатися до кінця.
***
Тим часом Гаррі підійшов до братів, вигляд у нього був схвильований, на обличчі посмішка, а очі блищать.
- Гаррі, от скажи тобі голова навіщо? - Почав Тайлер
- Що?
- Що-що, тільки сліпий міг не помітити зникнення найяскравішої дівчини цього заходу, і тебе, соліста гурту! Не складно здогадатися, чому вас двох так довго не було! Ви б хоча б вийшли окремо! Думати ж треба! І не тільки ширінкою!
- Ага! - Гаррі немов не звертав увагу на слова шатена, він частенько поглядав на свою лялечку.
Роуз відчувала і бачила, як Гаррі за нею слідкує, тому щоразу, коли Марк намагався підійти до неї ближче, і бодай торкнутися, Роуз вмить віддалялася від нього, і не дозволяла жодних дотиків до себе.
