Закохався - Ірина Муза
- Не гарячкуй, скажи йому, що кохаєш, наприклад, може, помиритеся.
- Ні, ось так говорити це йому я не хочу. Гаразд, Софі, я піду ще кілька речей покладу і скоро таксі має приїхати.
- Гаразд, я зрозуміла, давай не впадай у відчай. Дзвони в будь-який час! Бувай, цілую!
- І я тебе!
Блондинка закінчила розмову телефоном, доклала кілька речей до валізи і спустилася вниз, де на неї вже чекало таксі.
За півгодини Роуз була вже вдома. Валізу свою далі передпокою тягнути поки що вона не захотіла. Насамперед вона переодяглася у свій, тепер уже улюблений, білий, махровий халат, що дістався їй від Гаррі, з того самого вечора, і почала набирати у ванну воду, щоб розслабитися вже у себе вдома. На вулиці настав вечір. Вода вже набралася, і Роуз, заплющивши очі, насолоджувалася теплою ванною.
Гаррі вже півгодини як повернувся зі студії з братами додому. Насамперед він зазирнув у зал, де останнім часом займалася його кохана, там її не було, і він піднявся нагору, до себе. Там він її теж не виявив. Тоді він дістав мобільний і набрав її номер.
Роуз уже майже заснула, але трель мобільного повернула її до свідомості. На дисплеї висвітилося "Гаррі".
- Алло!
- Ти де?
- О, значить зараз ти зі мною розмовляєш?
- Де ти?
- Я вдома!
- Я обшукав весь будинок, тебе тут немає!
- Ні, у мене є МІЙ будинок, моя квартира, і я у себе вдома!
- Чекаю на тебе за півгодини у "нас" вдома!
- Я не поїду нікуди! Я вдома! Мені набридло сидіти одній у чотирьох стінах. Ти не хочеш зі мною розмовляти і приймати мої вибачення, я сиджу вдома і чекаю на тебе, а коли ти приходиш, то не розмовляєш зі мною! Вже краще я буду у себе вдома! Ти все одно не помічаєш моєї присутності!
- Я буду через 20 хвилин.
- Ти ніби не слухав, що я щойно сказала. Я нікуди не поїду! - і блондинка вимкнула телефон, зробила важкий видих, поклала телефон на тумбочку, заплющила очі, знову спробувала розслабитися.
Гаррі психанув і кинув мобільний об стіну. Натрапивши поглядом на шафу, він побачив не до кінця зачинені дверцята. Відкривши їх, він побачив, що речей Роуз немає, і валізи теж немає. Це розлютило його ще більше. Схопивши ключі, він застрибнув у машину і на всіх парах мчав до Роуз. Через 10 хвилин до будинку дівчини під'їхав червоний спортивний кар.
Роуз, на той час, уже заснула у ванній. Тому вона не чула, як Гаррі, відчинивши двері своїм ключем, зайшов до квартири. Першим, що він побачив, була валіза, що стояла в передпокої, у квартирі приглушено горіло світло, і яскраво світилися лише двері у ванну кімнату. Звідти долинали звуки класичної музики в лаунж обробці.
Коли він увійшов до ванної кімнати, то побачив, що його кохана заснула і, напевно, не чула, як він увійшов. Гаррі присів поруч і, замилувавшись нею сплячою, не втримався й торкнувся її обличчя, потім нахилився й поцілував її в губи коротким поцілунком, Роуз одразу ж розплющила очі.
- Гаррі! - спочатку її обличчя виражало радість, але через кілька секунд дівчина насупилася і зробила скривджене обличчя. - Що ти тут робиш?
- Я ж сказав, що приїду по тебе!
- Я й забула, що в тебе теж є ключі від моєї квартири. Але я тобі вже казала, я не поїду нікуди.
- Давай одягайся і я тебе чекаю.
- Ні! - Роуз схрестила руки на грудях і відвернулася.
- Кохана, не дратуй мене, інакше загорну тебе в халат і відвезу просто з ванної.
- Отже, ти нарешті розмовляєш зі мною? - але зірка промовчав на це запитання. - Ось бачиш! Що мені робити в тебе в твоєму величезному будинку? Ти мене не пробачив, але й не відпускаєш! Я, мабуть, залишуся тут, нам потрібен час, подумати, розумієш?
- Про що подумати?
- Про нас! Про наші стосунки!
- Я все сказав, якщо ти за 5 хвилин не вийдеш, я заберу тебе прямо такою! - і брюнет вийшов у кімнату.
Роуз подумала, що Гаррі справді може забрати її просто з ванної, вона вирішила не ризикувати і хоча б одягнутися. Вийшовши з ванної, дівчина знову одягла білий махровий халат, волосся було ще вологе, тож вона просто заколола його в недбалий пучок. Через 5 хвилин вона вийшла з ванної. Гаррі чекав її сидячи на дивані.
- Я все одно нікуди не поїду, якщо ти знову будеш мене ігнорувати! - Роуз підійшла і присіла поруч біля Гаррі, подивилася йому в очі, і присунулася ближче. - Гаррі, любий, ну пробач вже мені, мені справді дуже соромно за свій вчинок. Я так більше не можу.
- Лялечко, ти в курсі, що тобі не можна пити, особливо багато.
- Так, вибач, просто мені стало нудно, ми з тобою майже нікуди не ходимо, я вже забула, коли з Софі ходила до клубу, та й ти б не пустив мене, ти занадто ревнивий!
- Круто, значить тепер це я винен, що ти випила зайвого, і влаштувала стриптиз моїм братам? - зірка насупив брови і схрестив руки на грудях.
- Ось бачиш, що я намагаюся тобі сказати, ти такий самий запальний як я, ми з тобою несумісні.
- Ти зараз до чого це говориш? - насторожився Гаррі
- Я вже не знаю! - Роуз важко зітхнула й опустила свій погляд
- Лялечко, якщо це те, про що я подумав, то навіть не смій і думати про таке своєю гарною голівкою, я кохаю тебе, і ти тепер від мене так просто не підеш!
- Мені має бути страшно? - Роуз усміхнулася.
- Подивимося.
- Значить ти мене пробачаєш?
- Ще ні!
- Ну що мені зробити? - захлипла дівчина
- Я ще не придумав!
- Ах ти! Ось ти значить який! - Роуз встала і, схрестивши руки на грудях, відвернулася від Гаррі.
- Я тоді нікуди з тобою не поїду! ...Сьогодні! - мабуть через капризність відповіла Роуз.
- Ні, поїдеш! І це не обговорюється! - Гаррі схопив Роуз і, закинувши її на плече, потягнув разом із валізою в машину. Дівчина пручалася, але не сильно. Через 15 хвилин Гаррі привіз Роуз додому. Машина заїхала в гараж, Гаррі вже вийшов і потягнувся за валізою, але Роуз, схрестивши руки на грудях, сиділа з скривдженим обличчям і, схоже, не поспішала залишати машину.