Закохався - Ірина Муза
Зайшовши в кімнату, Роуз одразу закрилася у ванній і сіла на підлогу, слідом зайшов Гаррі.
- Лялечко, виходь, я все одно не відстану! - Гаррі став біля дверей і смикнув ручку дверей, вона виявилася зачиненою.
- Гаррі, залиш мене в спокої, ти можеш зараз мене не питати ні про що?
- Скажи хоч у двох словах що-небудь, щоб я заспокоївся хоч трохи.
- Та що з тобою таке, невже ти не можеш мене зрозуміти?
- Як я можу тебе зрозуміти, якщо ти нічого не кажеш, чому він так тебе торкався, мене страшенно це розлютило, що між вами? - Гаррі знову підвищив голос і стукнув кулаком об двері.
- Знаєш що, я додому поїхала, може хоч там ти від мене відчепишся! - Роуз теж перейшла на крик і вийшла з ванної, попрямувала до виходу.
- Вибач, лялечко, я скажу тобі правду... я ревную тебе! Так, ревную! - Гаррі знову схопив Роуз за руку, намагаючись затримати.
- Ну й дурень! - блондинка обійняла Гаррі. - Я ж зараз із тобою, я ж, як ти сказав, твоя дівчина!
- Що значить, як я сказав? А ти що так не вважаєш?
- Та твоя, твоя, от і не переймайся ти так про минуле, зараз то я з тобою.
- Так, а якщо це минуле у відкриту тебе лапає? - Роуз відсторонилася від Гаррі і схрестила руки на грудях, зробивши незадоволений вираз обличчя.
- Не лапав! А доторкнувся, він усього лише поцілував мою руку.
- Я страшенно тебе ревную, ніхто не повинен тебе так торкатися крім мене!
- О, боже! ти ще й власник виявляється.
- Лялечко, ну що я, на твою думку, маю робити? - брюнет подивився на блакитнооку благальним поглядом.
- Нічого, зараз у мене нічого не питати, а просто обійняти, прийде час, і я сама тобі все розповім!
- Але..., - хотів заперечити щось брюнет, але Роуз його перебила.
- Так і знала! Ми надто різні з тобою, і ти не зможеш мене зрозуміти! Ти мене ніби не чуєш узагалі! - Роуз вийшла з кімнати голосно грюкнувши дверима.
***
- О, чув? Знову двері грюкнули, знову почалося? - Джек звернувся до Тайлера, що в цей момент сидів за ноутбуком, а за хвилину, вони обидва спостерігали, як знову зла Роуз спускалася зі сходів, прямуючи до виходу, а за нею тепер з винуватим виразом обличчя біг Гаррі.
- Лялечко, все не так! Мені шкода, що ти так думаєш!
- Гаррі, дай мені спокій нарешті! - дівчина вже майже підійшла до виходу.
- Ну, вибач мені лялечко, вибач, - брюнет наздогнав золотоволоску біля вхідних дверей.
- Відчепись! Не хочу нічого! - Роуз тупнула ногою, вирвала свою руку у зірки, і відчинила вхідні двері, маючи намір піти.
- Ні! Я не хочу, щоб ти йшла, - Гаррі штовхнув вхідні двері, зачинивши їх, схопив Роуз на руку і поніс на руках назад до себе в кімнату.
- Відпусти мене негайно! - протестувала Роуз, намагаючись вибратися з чіпких рук Гаррі.
- І не подумаю! - Гаррі продовжував шлях із блондинкою, яка чинила опір, до своєї кімнати.
Коли брюнет зайшов до кімнати, він поклав дівчину, яка голосила, на ліжко і притиснув своїм тілом, щоб вона не вибралася, руки підняв над головою, і став цілувати її насильно. Роуз пручалася, тілом і руками вона рухати не могла, тому намагалася крутити хоча б головою. Але Гаррі був дуже наполегливий, він швидко заволодів губами дівчини, пристрасть затьмарила йому очі, він зміг утримати обидві руки Роуз своєю однією, іншою, вільною, він просто розірвав на ній сукню!
Трохи відсторонившись, вони обидва стали важко дихати, в цей момент опір свій Роуз припинила, дивлячись на Гаррі очима, сповненими пристрасті та збудження, вона потягнула краї сорочки в різні боки, всі ґудзики полетіли оголивши зірці торс. Гаррі став жадібно цілувати все тіло дівчини, затримавшись на грудях, Гаррі почув перші стогони, одна рука пестила груди, а друга вже пробиралася під трусики. У пориві пристрасті він зірвав і їх. Роуз прогнула спину, її тіло відгукувалося на всі дотики Гаррі і шалено бажало продовження, немов прочитавши її думки, звільнившись від штанів брюнет різким рухом увійшов у Роуз. Вона намагалася рухатися в такт і періодично вигукувала ім'я Гаррі, це пестило його слух, опинившись на вершині задоволення і видавши останній стогін Гаррі плюхнувся поруч і продовжив цілувати Роуз.
- Нікуди не відпущу тебе! - зірка притиснув до себе міцніше Роуз. Опинившись у теплих обіймах хлопця, Роуз спокійно заснула.
Гаррі ж ще довго не міг заснути, він ясно розумів, що не хотів би відпускати від себе Роуз у жодну Німеччину і вже тим паче щоб вона танцювала там для когось.
Настав ранок і настав час збиратися Гаррі як журі, а Роуз як учасниці. Блондинка була переконана у своїй перемозі, тому збиралася вона з настроєм і швидко, а ось Гаррі, обміркувавши все вночі, ухвалив непросте рішення, тому був злегка не в дусі.
- Гаррі, серденько, що це з тобою таке сьогодні весь ранок? Я тебе чимось образила? - Роуз підійшла до хлопця і стала цілувати.
- Ні, лялечко, все нормально! - Гаррі зібрався і вийшов із кімнати.
Через 20 хвилин Гаррі з Роуз приїхали до потрібної будівлі і окремо зайшли всередину.
- Добрий день, містере Ґейт!
- Добрий, пані!
- Ну що, залишилося у вас затвердити кандидатуру Блек.
- Вибачте пані, але я з вами не згоден, я хотів би дати шанс іншій учасниці, так, я згоден, що Блек просто бездоганно виступила, і тим паче їй не важко буде виграти в будь-якому іншому змаганні, але номер "три" мені сподобався більше, я бачив, як вона старалася, і, можливо, ми дамо їй шанс пробитися далі, ви так не вважаєте? - після слів брюнета в усіх членів журі округлилися очі від почутого.
- Вибачте, містере Ґейт, але Блек можливо зараз теж чекала на цей шанс!
- Чому ж раніше вона цього не робила? - наполягав Гаррі.
- Можливо, ви й маєте рацію, з цього боку ми так про це не думали, - раптово на бік зірки стала ще одна дама з журі.
- Блек справді професіонал і виграти вона може в будь-якому іншому конкурсі, так само. Може дійсно дати шанс іншій людині, яка його дуже потребує?
