Сусід на одну ніч - Альма Лібрем

- Коли… - голос Саші також трохи тремтів, і я бачила по його очам, що він сильно переживає. – Коли ми з тобою тільки познайомились, я подумав: така неймовірна дівчина нізащо не лишиться зі мною надовго. Мені дуже хотілось довести, що я – той самий, що я тобі підходжу, що нема жодних причин шукати якогось іншого коханого… Я досі не знаю, наскільки добре в мене це вийшло…

Він помітив, що я намагаюсь щось сказати, і коротким жестом обірвав мене, не даючи вимовити ані слова.

- Чекай… - Саша шумно видихнув повітря. – Але наше кохання – це вже майже два роки не фантазія, а реальність. Реальність, в якій я кожного ранку прокидаюсь, кожного ранку розумію, що мені є заради чого жити і до чого прагнути. Це… Це куди краще, аніж я міг придумати. І я, напевне, тебе недостойний: надто повільний, надто довго тягну час…

- Не говори дурниць!

Саша хитнув головою.

- І романтик з мене такий собі, і взагалі, перевели мене на комедійні фільми та серіали, - продовжив він. – Та я все одно дуже кохаю тебе. Ксю… Ксюш, виходь за мене заміж.

Я завмерла. Він протягнув мені крихітну оксамитову коробочку з обручкою, і я стояла, гіпнотизувала тонку смужку золота і наче не розуміла, як це могло трапитись.

Так, ми довго були разом. Так, ми кохали один одного. Жили майже як сім’я. Та якось ні мені, ні Саші не приходила в голову думка про весілля…

- Ксю?

- Це… Це так несподівано, - чесно промовила я. – Я якось навіть не думала… Ми весь цей час були разом і…

- Так, - кивнув Саша. – І я, ідіот, навіть не думав про те, що ти можеш хотіти пишне весілля чи штамп. Мені думалось, ну, ми ж і так разом? Але я хочу, щоб ти була моя.

- Я й так твоя.

- Носила моє прізвище… Якщо не хочеш лишати своє, звісно, - поспішив виправитись він. – Я взагалі… Я просто… Я просто кохаю тебе.

Ми дивились один на одного – довго, настільки довго, наче забули про те, що повинні були говорити. А тоді я тихо видихнула:

- Я також кохаю тебе. Я згодна.

Несмілива посмішка Саші стала ширше.

- Ти станеш моєю дружиною?

- Так, - ствердно кивнула я. – Я стану твоєю дружиною.